Токсическая дружба. Как Коломойский стал неудобным для Зеленского

Четверг, 15 апреля 2021, 05:30
Коллаж: Андрей Калистратенко

I'm addicted to you

Don't you know that you're toxic?

Britney Spears "Toxic" 

Ігор Коломойський повернувся з Ізраїля до України в ніч з 15 на 16 травня 2019 року, за два тижні після оголошення про перемогу Зеленського. Про своє повернення олігарх повідомив сам – посеред ночі розіслав кільком журналістам однакове повідомлення у WhatsApp: прапорець України. 

До цього востаннє Коломойський приїжджав до України у 2017 році. Більше десяти років колишній губернатор Дніпропетровщини мешкав з сім’єю у Женеві, у 2014-му на короткий період повернувся у Дніпропетровськ, поки працював головою ОДА. Через розслідування щодо нього у США, у 2018-му був змушений переїхати з Женеви до Ізраїля. Благо, крім українського паспорта в олігарха є ще два: Ізраїля та Кіпру.

Повертатися на велику Батьківщину Коломойський побоювався через серйозний конфлікт з тодішнім президентом Петром Порошенком після націоналізації "Приватбанку"

"Я не приїжджав, бо раптом може статися таке, що я не зможу виїхати", – зізнавався Коломойський в одному зі своїх інтерв’ю

Тож, за великим рахунком, перемога на виборах Володимира Зеленського стала й особистою перемогою Коломойського, відкривши йому дорогу в Україну. 

Зрештою, він зробив усе можливе, щоб Зеленський став президентом. Олігарх надав йому повну медійну підтримку на ресурсах холдингу "1+1 медіа". Для того, щоб Зеленський оголосив про намір балотуватися у президенти у новорічну річ, "плюси" навіть показали звернення пересічного лідера студії "Квартал 95" замість привітання президента. Новорічне відео Порошенка запустили на каналі лише після заяви Зеленського. 

Далі була виборча кампанія, передвиборчий сезон "Слуги народу", концерти "Кварталу" у день тиші... Доходило до того, що Володимира Олександровича на виборах охороняли люди, які раніше працювали з Коломойським і його бізнес-партнером Ігорем Палицею. Ці люди охороняють Зеленського, до речі, й досі.

До початку виборчої кампанії Коломойський не приховував симпатій до Зеленського і тісне із ним спілкування. Лише за 2017-2018 рік Зеленський 11 разів бував у Женеві, де мешкав Коломойський, та був гостем на його 55-річчі.

Коли стало зрозуміло, що у Порошенка немає шансів на переобрання, олігарх почав особисто підтримувати Зеленського й агітував за нього у кожному своєму інтерв’ю.

А їх було дуже багато. На період виборчої кампанії і одразу після повернення в Україну Коломойський показово став дуже медійним. 

 
Перемога на виборах Володимира Зеленського стала й особистою перемогою Коломойського, відкривши йому дорогу в Україну
фото: antikor.com.ua

Він охоче спілкувався з українськими й іноземними журналістами, навіть дав інтерв’ю російському НТВ.

Всі ці розмови зі ЗМІ запам’яталися одним спільним підтекcтом: "я – співучасник перемоги Зеленського над Порошенком".

"Коли Коломойський повернувся, то він своїми інтерв’ю кричав: "я тут головний, домовлятись треба зі мною", – пригадує один із членів Зе!команди.

"Я з ким не розмовляю, з різних спектрів і різних сегментів нашого суспільства неоднорідного – всі президенту бажають успіху. Всі хочуть, щоб сталося диво і у нього вийшло", – говорив сам Коломойський про Зеленського в інтерв’ю УП одразу після повернення у травні 2019 року.

Але от скоро мине два роки, як Володимир Олександрович президент, а Ігор Валерійович, мабуть, і досі чекає свого "дива". З кожним тижнем і місяцем стає усе більш очевидно: якщо у Зеленського і справді "вийде", то Коломойському це навряд чи сподобається. 

Впродовж останніх півроку Зе!Команда зробила все можливе, аби вибратись з-під впливу Коломойського у парламенті, а деякі депутати з його оточення та й він сам встигли потрапити під санкцій США. Санкції, які Зеленський публічно підтримав.

Що ж насправді відбувається між Офісом президента та Коломойським? Що відбувається з його бізнесом, та чому його вплив на політику нагадує шагреневу шкіру – читайте у матеріалі "Української правди". 

Від віцепрезидента до токсичного друга: Коломойський і Зеленський

Президентство Зеленського у 2019-му почалося з дострокових виборів в Раду. 

УП уже писала, що під час тієї передвиборчої кампанії дружньому олігарху Ігорю Коломойському вдалося провести під брендом президентської партії "Слуга народу" цілу низку близьких особисто до нього людей типу гендиректора "1+1" Олександра Ткаченка, гендиректора "УНІАНу" Артема Ковальова чи медіакілера Олександра Дубінського.

Крім того, у списки "СН" та на округи від партії близькі до Коломойського бізнесмени та політики типу Ігоря Палиці зуміли інтегрувати ще кілька десятків депутатів.

Продемонструвати отриману силу в новій владі Ігор Коломойський зміг уже після парламентських виборів 2019-го.

 
Впродовж останніх півроку Зе!Команда зробила все можливе, аби вибратись з-під впливу Коломойського у парламенті, а деякі депутати з його оточення та й він сам встигли потрапити під санкцій США
Фото: Vladyslav Sodel (Влад Содель)

У новообраній Раді, в порівнянні з попереднім скликанням, вплив дніпровського олігарха зріс колосально. Хоча станом на осінь 2019 року мало хто, крім кількох людей на Банковій, міг точно сказати, хто люди Коломойського у Раді.

Та і сам він не був певен цього. Одразу після тріумфу Зеленського на парламентських виборах саме президент контролював усіх депутатів "Слуги народу". 

Він один міг ухвалювати найважливіші державні рішення, а депутати його фракції, за чиєю протекцією вони б не потрапили у Раду, без прирікань освячували одноосібні рішення президента 250+ голосами.

Саме так був сформований, скажімо,  склад уряду Олексія Гончарука. Коли і люди Коломойського, і люди Іллі Павлюка, і всі, всі, всі проголосували за склад уряду, який дізнались прямо перед голосуванням.

І в тому Кабміні не було людей Коломойського чи Ахметова. Там були люди, які орієнтувалися виключно на Зеленського. 

Щоб не псувати стосунки з новим президентом, справжні "бенефіціари" української політики мусили тримати паузу і дати Зеленському насолодитись його майже абсолютною владою. 

Однак, коли стало зрозуміло, що президент не уживатиме всієї повноти своїх можливостей для швидкої ліквідації олігархату як класу, представники цього класу почали поступово повертати свій вплив.

Хтось, як завжди, купував лояльність влади грошима, хтось – можливістю постояти поруч із старожилами західної політики, а дехто – шантажем. Не важко здогадатись, що до останнього методу вдався саме Коломойський.

"Знаєте, Коломойський від самого початку роботи Ради дзвонив і кричав, що я виведу своїх людей з фракції, я розвалю вашу монобільшість і так далі. І якийсь час це працювало", – розповідає в розмові з УП один із керівників фракції Зеленського.

Погрози Коломойського не були порожніми. Якщо порахувати усіх людей, афільованих з ним, то в нинішньому скликанні Ради можна було нарахувати 50-60 депутатів. На початках у самій фракції "Слуги народу" в умовну Бе!команду водило ледь не 40 людей. Принаймні саме таку цифру сам Коломойський озвучував в приватних розмовах.

Про переконливість аргументів Коломойського на початок 2020 року можна судити з того, що їх було досить для запуску проекту "перезавантаження Зеленського": заміни глави ОПУ, перезапуску уряду і ще кількох важливих відомств типу ГПУ.

"Коломойський хитав Гончарука на темі "плівок", де Льоша ляпав, що у Зеленського "туман в голові і примітивне розуміння процесів". А паралельно збивав Богдана. Ну а всі Рябошапки і решта йшли уже в пакеті. І, треба визнати, Валерійович свого добився. Хоч легше йому і не стало", – розповідає співрозмовник в близькому оточенні колишнього глави ОПУ. 

Сам Богдан у своїх інтерв’ю теж не раз казав, що за його відставкою стоїть ніхто інший, як Коломойський. 

З одного боку, можливість впливати на ухвалення таких рішень можна було б сприймати як силу олігарха. Але, з іншого боку, для того, щоб Зеленський почув цей "голос Дніпра", довелося проводити цілу спецоперацію проти Гончарука. 

 
Коли стало зрозуміло, що президент не уживатиме всієї повноти своїх можливостей для швидкої ліквідації олігархату як класу, представники цього класу почали поступово повертати свій вплив
Фото: пресслужба ОП

Ця ситуація свідчила взагалі не про дружбу Коломойського і Зе. Друзі одне одного не шантажують. Стосунки президента і олігарха виглядали швидше як примус до дружби. 

Однак в ролі "друга із примусу" Коломойський протримався недовго. За якісь два місяці з призначення нового уряду, за нового глави ОПУ Зеленський протиснув через Раду відомий "антиколомойський закон". Там Рада прямим текстом заборонила повертати збанкрутілі банки їхнім попереднім власникам. 

Власне, десь по цьому закону і проходить певний водорозділ у стосунках Зеленського і його колись палкого шанувальника Коломойського. 

Поставлений перед вибором "Захід-МВФ чи дружба з Ігорем Валерійовичем", президент, може і знехотя, мусив обрати перше. І тим самим не лишив олігарху, котрий не кидає спроб повернути собі "Приват", іншого виходу, як піднімати ставки і збільшувати інтенсивність шантажу.

Саме так на телеканалах Коломойського і в афільованій з ним Telegram-мережі поступово панівним дискурсом стало "зовнішнє управління": і на ефірах "Плюсів", і в Tg-каналах Дубінських-Бужанських-"Темных рыцарей" агресивно тиражувався міф про безхребетну українську владу, яка здала державу заокеанським "хазяям" за кредитні подачки. 

Саме для цього депутати із групи Коломойського шукають шляхів, як збити з посади керівника НАБУ Артема Ситника

Незалежність антикорупційних органів для західних партнерів є непорушною "червоною лінією". І тому на її перетин слід було спрямувати всі сили тим, хто намагався розхитати співпрацю України з МВФ та ширше – з колективним Заходом.

"Я точно знаю, що демарш Конституційного Суду – це публічний прояв змови частини старих еліт і олігархів проти президента і проти країни. Ніяк інакше. Конкретно проти. Бо тільки слабкий президент і слабка держава – запорука збереження їхнього корупційного способу життя. Інакше вони не вміють", – писав обурений Зеленський 1 листопада 2020-го, коли Конституційний суд одним махом зніс усю антикорупційну реформу і систему електронного декларування.

Прізвищ "змовників" Зеленский не назвав, але якби у нього вистачило духу це зробити, то ім’я Ігоря Коломойського напевно було б серед них. Адже в числі підписантів звернення до КСУ було чимало не чужих йому людей.

На цьому тлі "танці" групи Коломойського у "Слузі" навколо призначення-непризначенні міністром енергетики Юрія Вітренка виглядають дрібними, хоч і неприємними, капостями. 

Однак усі ці неприємності, які робив дніпровський олігарх, напевно зійшли б йому з рук. Врешті "1+1" і далі був забитий як не "Вечірнім" то "Жіночим кварталом", як не "Сватами", то "Лігою сміху".

Більше того, у самому "Кварталі" у Коломойського є своя перевірена людина – це його близький бізнес-партнер Тімур Міндіч. Міндіч – один із співвласників студії "Квартал 95". Саме у квартирі Міндіча в центрі Києва Зеленський святкував свій цьогорічний день народження

"Він – бізнес-партнер в деяких проектах, не особливо важливих, типу девелоперських. Звідки я його знаю? Він колись був нареченим моєї доньки", – розповідав в інтерв’ю УП про свої відносини з Міндічем Коломойський. 

 
Де б не перебував Коломойський: Міндіч приїжджає до нього , коли це необхідно, та виконує всі прохання свого партнера
фото: djc.com.ua

Разом з цим бізнес-партнером олігарх літає на одному літаку та проводить свій вільний час, довіряє йому. Натомість Міндіч готовий виконати ледь не будь-яке доручення свого старшого друга.

Де б не перебував Коломойський: Міндіч приїжджає до нього , коли це необхідно, та виконує всі прохання свого партнера. 

Остаточно toxic для Зеленського Ігор Валерійович став після згоди на одну "послугу" під назвою "плівки Деркача".

"Саме офіс президента Зеленського вимагав від мене участі в створенні слідчої комісії Верховної Ради за темою "плівок Порошенка – Байдена". І саме офіс президента вимагав від мене участі в тій пресконференції, де Деркач опублікував відповідні плівки", – розповідав ручний депутат Коломойського Олександр Дубинський після того, як отримав за згадані "плівки" американські санкції і вигнання із фракції "Слуги народу".

Чи правдива його заява, сказати поки неможливо, але вона дуже симптоматична.

"Плівки Деркача, які помагав розганяти Дубинський, стали своєрідним Рубіконом. Якби санкції не підписав Трамп, їх би ввів Байден. Українці посміли втрутитися в американські вибори, а таке не прощають. До того США натякали на Коломойського, але тепер вони прямо показали на нього пальцем. Це – проблема", – пояснює один із впливових "слуг" в розмові з УП. 

Демонстративно публічне запровадження візових санкцій США проти Коломойського – яскраве підтвердження озвученій тезі.

Після цих санкцій Зеленський вдруге мусив публічно обирати – Захід чи Коломойський. І вдруге обрав геополітичних партнерів, а не партнера по медійному бізнесу.

 
Остаточно toxic для Зеленського Ігор Валерійович став після згоди на одну "послугу" під назвою "плівки Деркача"
фото: пресслужба Оп

Навіть гірше – американські проблеми Коломойського додали рішучості "стовідсотково" президентським людям в ГПУ. Несподівано Ірина Венедіктова почала підписувати підозри найближчим до олігарха фігурантам справ "Приватбанку", а НАБУ в буквальному сенсі повертало їх з неба на землю.

"Все складно. Підозри "приватівцям" Венедіктова підписала в понеділок вранці. Але нараду по них збирала у себе в п’ятницю. І в той же день у Дніпрі був зафрахтований літак, яким перший зам голови правління "Привату" Яценко тікав в Австрію", – розповідає співрозмовник в оточенні генпрокурорки. 

Зрозуміло, що за тих, кого вдалося затримати у справах "Привату", швидко внесли застави, а тих, кого вдалося, вивезли в Ізраїль чи інші країни раніше. 

Але загострення кримінальних справ – це не причина проблем Коломойського, а їхній наслідок.

Куди більша небезпека – поступова втрата політичної актуальності. Зеленський навчився жити без Коломойського. 

"У Валерійовича, по суті, немає якихось тем, де Зе не може вирішити все сам. Більше того, поки він сидить у себе в Дніпрі, з його обойми поступово випадають ключові люди. Від Дубинського шарахаються, як від прокаженого, "приватівців" цапає НАБУ, проти компаній, які пов'язують з Фуксом РНБО вводить санкції (мається на увазі санкції щодо 19 компаній, з якими формально Павло Фукс не пов'язаний і зв'язок з якими категорично заперечує. Однак, за даними УП, потрапляння цих компаній під санкції було пов'зане якраз із тим, що в РБНО були переконані у їх афільованості з харківським бізнесменом - УП)… 

Палиця і той розійшовся по всіх бізнесах з Коломойським, і зараз у "За майбутнє" чіткий розкол: люди Бєні голосують по-одному, люди Палиці-Авакова інакше", – пояснює колись близький до Зеленського член Зе!команди. 

"А Коломойський же не сам утримує депутатів, це роблять люди типу Палиці. І поступово такі люди усе помітніше віддаляються від Ігоря, його територія постійно стискається. Публічно він токсичний для Зе", – додає співрозмовник.

Центр енергії: бізнес Коломойського в Україні Зе

Доволі непростий шлях за останні два роки пройшли і бізнеси Ігоря Коломойського.

Одразу після повернення, спілкуючись з журналістами, бізнесмен не став розкривати своїх планів, але декілька разів наголосив на неприпустимості запуску ринку електроенергії, який передбачав перехід з 1 липня 2019 року на ринкові рейки та відмову від регулювання. Схоже, саме це питання на той час хвилювало олігарха найбільше.

Справа в тому, що він є акціонером дуже енергоємних Нікопольського та Запорізького феросплавних заводів, фінансові результати яких напряму залежать від вартості електроенергії.

"Це ж не просто так робиться. Отримаєте ціни вдвічі вищі, і ні до кого апелювати не можна, бо був ухвалений закон. Мене це не турбує, я особисто впораюсь з будь-якими цінами", – говорив олігарх 17 травня.

 
За даними ЗМІ, прибутки фірм з орбіти Коломойського з літа 2019 року до весни 2021-го через схеми на "Центренерго" перевищили 3,5 млрд гривень
скріншот відео: Bihus.info/YouTube

Після цього, як виявиться згодом, бізнесмен почав готуватися до зміни правил на енергоринку, щоб впоратися з новими цінами.

На початку липня стало відомо, що на державній генеруючій компанії "Центренерго" відбулася "зачистка": людей екс-президента Петра Порошенка замінили на "зрозумілих" Коломойському менеджерів, які одразу переключили держпідприємство на роботу з групою "Приват".

У підсумку "Центренерго" в короткий термін перейшло на прямий продаж електроенергії підприємствам групи "Приват". В переліку – вже згадані феросплавні заводи, "Дніпроазот", Покровський та Марганецький ГЗК.

Однак крім збутової політики, змінилася і паливна: якщо до цього сировину для виробництва електроенергії на "Центренерго" постачали структури вугільного "смотрящого" Віталія Кропачова, то після зміни влади фаворитом стала близька до Коломойського "Юнайтед енерджі".

Позбутися впливу олігарха вдалося зовсім нещодавно, однак за цей час його підприємства встигли непогано заробити на держкомпанії.

За даними ЗМІ, прибутки фірм з орбіти Коломойського з літа 2019 року до весни 2021-го через схеми на "Центренерго" перевищили 3,5 млрд гривень. З чого складається ця сума?

Електроенергія. Вона діставалася трейдеру Коломойського від "Центренерго" за заниженими цінами. Це принесло компанії десь 1,5 млрд гривень заробітку.

Плюс близька до олігарха компанія не повністю розрахувалась з "Центренерго" за електрику – борг оцінюється у 725 млн гривень. При цьому сама "Юнайтед енерджі" заявляє, що гроші винні не вони, а їм.

Окремо варто відзначити іншу державну компанію "Енергоатом", яка також продавала рекордні обсяги електроенергії фірмі Коломойського на 42% дешевше від ринку.

Постачання російського вугілля. Схема заробітку приватних структур на постачанні сировини працювала за будь-якої влади і виглядає максимально просто: купити дешевше, продати "Центренерго" дорожче. Заробіток фірм олігарха за час контролю над держкомпанією за цим напрямком оцінюється в 500 млн грн.

Газ від "Укрнафти". Схема аналогічна вугільній: "Юнайтед енерджі" Коломойського дешево купляла газ напівдержавної "Укрнафти" і перепродавала його "Центренерго" з націнкою 30-60%. Так, на близькій до олігарха приватній фірмі осіла маржа ще в мінімум півмільярда.

Тут варто відзначити, що якщо вплив на "Центренерго" Коломойський втратив, то "Укрнафта", в якій бізнесмен має тільки 42%, як і раніше залишається під його повним контролем.

Про це прямим текстом нещодавно сказала голова наглядової ради "Нафтогазу" Клер Спотісвуд: 

"Укрнафта" є справжньою проблемою для нас. Звинувачення в тому, що компанія занадто дешево продавала газ своїм міноритарним власникам, справедливі".

Як покласти цьому край? У "Нафтогазі" єдиним способом вирішення цієї проблеми бачать розділення компанії, про яке говорять в останні декілька років.

Однак проблема в тому, що далі розмов цей процес не рухається. Досі ніхто не бачив жодного документу, в якому були прописані хоча б сценарії поділу компанії на напрямки "газ" та "нафта".

І поки "Нафтогаз" не відокремить свою частину "Укрнафти", про отримання контролю над компанією не може йти і мови. Незважаючи на те, що на папері НАК – мажоритарний власник цього бізнесу.

***

"По суті Коломойський зараз має два типи партнерів: друзі до кінця і заручники", – описує нинішню ситуацію один із бізнесменів, знайомих з Коломойським. 

Якщо узагальнити, у колись найдружнішого до влади олігарха лишилось всього два останніх козирі, які він може викласти перед президентом: медійний ресурс і величезний досвід непублічного вирішення різних делікатних питань. 

Обидва козирі Ігор Валерійович продовжує активно розігрувати. Від слова "гра". 

"Знаєте, останнім часом "Плюси" стали просто золоті. Коментарі самі просять, на всі ефіри кличуть. Навіть Кирила Тимошенка, який два роки був в бані, тепер щотижня кличуть на "Право на владу". Коломойський обіймає нас, як може", – розповідає один із близьких до Зеленського чиновників ОПУ.

"В Україні, щоб якісь кримінальні справи рухались, треба, щоб була команда "згори". Але її самої замало. Треба, щоб був хтось "поганий", хто буде дзвонити і давати "чортів" силовикам, щоб все рухалось. І яке було здивування, коли ми з’ясували випадково, що у справах проти Вавриша-Богдана цим "поганим" виявився Коломойський?", – привідкриває іншу грань стосунків ОПУ і олігарха співрозмовник з оточення Богдана.

Власне, цього досить для сюжету великої античної трагедії, у якій всесильний патрицій опускається до ролі рядового майстра придворних інтриг. 

Але чи має він вибір, крім як шукати способи утриматись в Україні, де як не як зуміє себе захистити? В умовах великих корупційних розслідувань у США ні Швейцарія, ні навіть Ізраїль не можуть гарантувати остаточної безпеки. Не кажучи про Росію з її керівником, якого Коломойський колись охрестив "шизофреніком маленького зросту".

Україна – остання територія для Коломойського. І тому її треба відстояти. 

"Ми всі даремно Коломойського уже списуємо. Це загнаний звір, а такі набагато небезпечніші. Ніхто не знає, коли і як він ударить. І тривожно", – з неприхованим острахом визнає один із топ-посадовців в розмові з УП. 

Роман Кравець, Роман Романюк, Микола Топалов, УП

Чому вам варто приєднатися до Клубу УП?
Роман Кравець, журналіст УП
Навіщо вступати в мембершіп? Сплативши всього лише 55 гривень, ви стаєте частинкою "Української правди". Ми разом з вами зможемо писати нові тексти, записувати гарячі інтерв'ю, готувати скандальні розслідування. А найголовніше: ми зможемо спілкуватися напряму без посередників. Ми покажемо вам, як насправді виглядає політична журналістика.


powered by lun.ua
Главное на Украинской правде