Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

War Speeches. Росія "доїдає" Лукашенка та воює за Бєлгородщину, а Україна отримає 65 млрд доларів на оборону

Понеділок, 29 травня 2023, 18:00

Минулого тижня (22–28 травня) росіян шокувало те, що війна, яку вони розпочали в Україні, перекинулася на їхню територію. 

Росія заперечує існування України, продовжує поглинати Білорусь через імовірне розміщення там ядерної зброї, та погрожує Польщі. 

За підсумками чергової зустрічі у форматі "Рамштайн" стало відомо, що Данія й Нідерланди очолять процес підготовки українських пілотів на літаках F-16. Союзники також анонсували 65 млрд доларів військової допомоги Україні. 

Нижче розповідаємо про ключові заяви і події воєнного тижня.

Росія не може захистити власні кордони, але Шойгу обіцяє реагувати "оперативно і гранично жорстко"

22 травня 2023 року "Російський добровольчий корпус" і легіон "Свобода Росії" заявили про звільнення населених пунктів Козинка і Гора-Подол у Бєлгородській області. Того ж дня в пресслужбі легіону розповіли, що "ситуація складна, легіон та РДК створюють демілітаризовану зону на кордоні з РФ, звідки вони не зможуть обстрілювати Україну". А також додали, що кінцева мета – "звільнення всієї Росії від путінського диктату та припинення злочинної війни".

Ця новина неабияк сколихнула інформаційний простір Росії. Кремль поспішив оголосити в Бєлгородській області режим контртерористичної операції "у зв'язку із заходом на територію ДРГ" та стягнув у регіон кілька тисяч бійців, зокрема спецназ, та десятки одиниць техніки. Прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що "ДРГ проникла на територію Бєлгородської області, щоб "мінімізувати політичний ефект від втрати українською стороною Артемівська [Бахмута]".

Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк сказав, що "Україна з цікавістю спостерігає за подіями в Бєлгородській області та вивчає ситуацію, утім, не має до неї безпосереднього стосунку. Як відомо, танки продаються в будь-якому російському військторзі, а підпільні партизанські загони складаються все-таки з громадян Росії". Таку ж позицію озвучив представник ГУР Андрій Юсов, наголосивши, що Україна не має стосунку до подій на Бєлгородщині, а боротьбу там ведуть місцеві антипутінські сили. Згодом Юсов підкреслив, що "операцію проводять виключно громадяни Росії".

Сама операція викликала неабияку паніку в російських регіонах. Так, ввечері 22 травня губернатор Бєлгородської області РФ Вячєслав Гладков повідомив, що більшість мешканців Грайворонського району залишили свої населені пункти. А в ніч з 22 на 23 травня стало відомо про атаку на будівлі ФСБ та МВС у Бєлгороді. Цікаво, що за інформацією ГУР, 22 травня Кремль почав терміново евакуювати сховище ядерних боєприпасів "Бєлгород-22" неподалік Грайворона.

Вже наступного дня, 23 травня, міноборони держави-терориста поспішило повідомити про нібито розгром "РДК" і легіону "Свобода Росії" у Бєлгородській області, а губернатор регіону заявив про скасування режиму контртерористичної операції.

Загалом, за версією Кремля, вбито "70 диверсантів", але насправді легіон "Свобода Росії" повідомив лише про двох загиблих. Також російські добровольці, які брали участь у рейді, заявляли, що для операції використовували трофейну техніку, а також підкреслювали, що Кремль бреше про "знищені колони". Також відзначимо: ГУР заперечив постачання будь-якого обладнання "російським повстанцям".

Цікаво, що реагуючи на події на Бєлгородщині, міністр оборони Росії Сєргєй Шойгу сказав: "На подібні дії українських бойовиків і надалі реагуватимемо оперативно і гранично жорстко". А вже 25 травня представники "Російського добровольчого корпусу" заявили, що знову перебувають на території РФ, та виклали відео на фоні відділення "Пошти Росії": "Вкотре ми заходимо на територію Росії з боями чи тихо. Це вже неважливо". 

Загалом, за словами Дмітрія Пєскова, ці події викликають глибоку стурбованість: "Це зайвий раз підтверджує, що українські бойовики продовжують свою діяльність проти нашої країни, це вимагає від нас більших зусиль". Пєсков додав, що СВО триває саме для того, щоб "у майбутньому не допускати подібних проникнень".

Цікаво й те, що речниця МЗС Росії Марія Захарова фактично звинуватила офіційний Вашингтон у "підштовхуванні до нальоту диверсантів" на Бєлгородську область, який "розрахований на створення у натовських кураторів київського режиму хибного враження про якусь високу боєздатність ЗСУ". Однак нібито "затьмарити перемогу в Артемівську [Бахмут] ні в кого не вийде".

У Державному департаменті США підкреслили, що хоча й "не заохочують атаки за межами українських кордонів, агресором у війні є Росія і саме РФ продовжує нападати на цивільних – цілиться в школи та лікарні, цивільну інфраструктуру".

Як бачимо, проблеми в Росії є, і Кремль сам їх визнає. Так, заступниця міністра оборони України Ганна Маляр недаремно підкреслює, що після подій у Бєлгородській області перед Кремлем постане питання щодо перегрупування своїх сил. Адже "вони фактично всі сили кинули на українські фронти".

Інститут вивчення війни відзначає, що "російський інформаційний простір відреагував на події 22 травня у Бєлгородській області такою ж панікою, фракційністю та неузгодженістю, які він схильний демонструвати, коли відчуває значні інформаційні потрясіння".

А от у Міністерстві оборони Великої Британії вважають, що Кремль буде намагатися використати події в Бєлгородській області для просування наративу про те, що саме Росія є "жертвою війни". Також аналітики відзначають, що РФ зіштовхується з усе більшою кількістю загроз у своїх прикордонних регіонах. Тут,  певно, варто згадати хоча би втрату Росією 14 травня трьох гелікоптерів та двох літаків у Брянській області.

Слухайте подкаст "Кляті питання": Диверсії на Білгородщині, ситуація довкола Бахмута, F-16 все ближче — головне про війну за тиждень

Російський імперіалізм на тлі ядерного загострення

Минулого тижня Російська Федерація вкотре продемонструвала свої імперські амбіції. Під час зустрічі з головою Конституційного суду Валєрієм Зорькіним російський диктатор Владімір Путін заявив, що Україну створив Радянський Союз, а "квазідержавні утворення" почали формуватися лише після Жовтневої революції. "Ніякої України до цього моменту не було в історії людства", – сказав він.

На церемонії вручення державних нагород Путін заперечив, що Росія розпочала "якусь війну" – мовляв, за допомоги так званої спецоперації РФ намагається війну припинити. Крім того, диктатор наголосив, що війну ведуть проти частини спільного з росіянами народу, яка через "історичну несправедливість опинилася за межами історичної Російської держави".

Разом з тим, Кремль відмовляється заморозити військові дії та збирається досягнути своїх цілей за допомогою "спецоперації" або іншими доступними засобами. Одним із таких засобів став ядерний шантаж, адже 25 травня у Мінську міністри оборони РФ та Білорусі підписали угоду про порядок розміщення російської нестратегічної ядерної зброї в Білорусі – у "відповідь недружнім країнам".

"З урахуванням військово-політичної обстановки спільно з Збройними силами Республіки Білорусь виконуємо завдання щодо зміцнення єдиного оборонного простору", – сказав у Мінську російський міністр Сєргєй Шойгу.

Однак аналітики Інституту війни впевнені, що розміщення російської ядерної зброї не свідчить про реальну ескалацію, а спрямоване на закріплення фактичного військового контролю РФ над Білоруссю. На думку експертів, розгортання ядерної зброї в Білорусі вимагає значної військової інфраструктури, а тому "Кремль, імовірно, має намір використовувати ці вимоги для подальшого підпорядкування білоруської сфери безпеки Росії".

Однак поглинання Білорусі відбувається не лише у сфері безпеки. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час Євразійського економічного форуму 24 травня заявив, що утворення так званої Союзної держави з єдиним політичним, військовим, економічним простором створює певні проблеми для інших держав ЄАЕС.

"У світовій політичній історії створено унікальний прецедент або феномен... створення держави за формулою "дві країни – одна держава", – сказав Токаєв, – "з цією реальністю нам потрібно рахуватися. Як ми будемо працювати в цих умовах – це питання концептуальне".

Натомість самопроголошений президент Білорусі Алєксандр Лукашенко особливо не переймався занепокоєннями колег по ЄАЕС, а закликав усіх вступати до Союзної держави, щоб мати спільну ядерну зброю. Водночас Росія висловила готовність захищати Лукашенка, якщо в Білорусі раптом почнеться народне повстання. 

Перспективу повстання, викликаного українським контрнаступом, вважає цілком реальною польський генерал Вальдемар Скшипчак.

"Ми повинні бути готові підтримати ті війська, які будуть проводити операцію проти Лукашенка. У нас є причини допомагати їм так само, як ми допомагаємо українцям", – сказав він.

Проте речник Кремля Дмітрій Пєсков назвав Польщу "ворожою" для Росії державою, яка зараз "буквально заходиться в істериках русофобії".

"Російська Федерація має зобов'язання щодо забезпечення безпеки Білорусі, що ми і будемо робити перед обличчям такої очевидної загрози", – заявив Пєсков.

Водночас Кремль жахається від думки, що хтось навіть теоретично може дзеркально допомогти Україні. Заступник глави Радбезу РФ Дмітрій Мєдвєдєв пригрозив Україні превентивним ударом у випадку отримання Україною ядерного озброєння від західних союзників.

"Тоді це означатиме, що буде приліт до них ракети з ядерним зарядом. Є незворотні закони війни", – сказав він.

Також Мєдвєдєв визнав, що спецоперація йде не за планом, заявивши про перспективу затяжної війни.

"Цей конфлікт дуже надовго. Це все на десятиліття, напевно. Це нова реальність, нові умови життя", – сказав він під час візиту до В'єтнаму. 

Україна отримає 65 млрд доларів військової допомоги, а союзники розпочнуть підготовку пілотів для F-16

25 травня відбулася 12-та зустріч Контактної групи з питань допомоги Україні у форматі "Рамштайн". Однією з ключових тем стала авіаційна коаліція, яка розпочне роботу з підготовки українських пілотів на винищувачах четвертого покоління F-16. 

За підсумками "Рамштайну" стало відомо, що Данія й Нідерланди очолять коаліцію з проведення тренувань для українських пілотів, а Норвегія, Бельгія, Португалія та Польща також запропонували долучитися до навчання. 

За словами Ллойда Остіна, програму навчань мають підготувати швидко, щоб пілоти вже найближчими тижнями розпочали освоєння F-16. Загалом на підготовку пілотів може піти 4 місяці, а в Міністерстві оборони України розраховують, що F-16 стануть на захист українського неба вже восени. 

На зустрічі учасники домовилися, що купівлю та розгортання F-16 для України фінансуватимуть за рахунок окремого фонду, який наповнюватимуть донори – учасники коаліції. 

Втім, Україна може отримати винищувачі безпосередньо від країн, які мають їх у себе на озброєнні. США як країна-виробник дозволила країнам, які мають F-16, передавати їх Україні. У Пентагоні зазначили, що США вважають пріоритетним забезпечення України цими винищувачами і працюватимуть над цим найближчі місяці.

В Україні розраховують отримати від 40 до 50 літаків F-16. У Повітряних силах вважають, що для переваги над ворогом потрібно сформувати 3–4 ескадрильї винищувачів від 12 до 16 літаків у кожній. 

Читайте також: Чому Україні потрібні F-16?

Під час "Рамштайну" Ллойд Остін розповів, що США та інші країни Контактної групи зобов'язалися виділити Україні військову допомогу на загальну суму 65 млрд доларів США. Це на 10 млрд більше, ніж Україна отримала від союзників із початку російського повномасштабного вторгнення до квітня 2023 року.

Також про нові пакети військової допомоги для України оголосили Німеччина, Фінляндія та Литва. Стало відомо, що Південна Корея надає Україні артилерійські снаряди транзитом через США. А Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні систем протиповітряної оборони NASAMS та супутнього обладнання орієнтовною вартістю 285 млн доларів США. 

Більшість країн ЄС підтримують ідею збільшення на 3,5 млрд євро фонду для закупівлі зброї для України. Німеччина готується передати 110 танків Leopard 1A5, анонсованих раніше. Швеція долучилася до "танкової коаліції" та анонсувала передачу 10 танків Leopard 2. Україна подякувала Великій Британії за ракети Storm Shadow, які демонструють 100%-результат. 

Доки війна триває, на Заході думають, чи варто запропонувати Україні вступити в НАТО до того, як вона поверне контроль над окупованими Росією територіями. Тоді відновлення територіальної цілісності України стане метою на майбутнє. За приклад беруть досвід Західної Німеччини.   

"Незважаючи на поділ і сумну роль кордону між ядерними суперниками під час холодної війни, Західна Німеччина стала членом НАТО в 1955 році, користуючись захистом альянсу, ніколи не відмовляючись від свого прагнення до об'єднання, яке остаточно здійснилося в 1989 році" пише у колонці для The New York Times Стівен Ерлангер, головний дипломатичний кореспондент видання у Європі.

Країни-члени ЄС та НАТО продовжують підтримувати євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення України на фоні підготовки до саміту НАТО, який відбудеться 11–12 липня у Вільнюсі. На ньому можуть ухвалити важливі рішення щодо перспектив українського членства в Альянсі. 

Так, прем'єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш назвав обов’язковим прийняття України до Альянсу по завершенню війни, оскільки інакше не вдасться гарантувати мир і безпеку на континенті. А канцлер Німеччини Олаф Шольш під час з'їзду урядової Соціал-демократичної партії пообіцяв, що Україна стане членом ЄС після перемоги у війні з Росією.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

На порозі катастрофи. Розподілена генерація – шанс уникнути зимового блекауту

Три причини, чому саме зараз пора об'єктивно оцінити роботу АРМА

Чому управління відходами комерційної та промислової упаковки повинні здійснювати виробники

Де межа між національними інтересами та захистом права власності?

Червень великих подій: що чекати Україні?

Як видавцеві захистити авторське право: дослідження книжкового ринку