War Speeches. Росія проспала Керченський міст та атакує українські порти після виходу зі "зернової угоди"

Минулого тижня (17-23 липня) стався вибух на Керченському мості. В Києві свою причетність до нього не підтвердили, але наголосили, що Крим – це територія України, а незаконно збудований міст – законна ціль.

Росія вийшла з зернової угоди та одразу почала масово обстрілювати та руйнувати портову інфраструктуру нашої країни. Україна хоче, щоб "зернова угода" могла працювати без Росії, та шукає альтернативних шляхів експорту. 

За підсумками "Рамштайну-14" Україна отримає додаткові системи протиповітряної оборони, снаряди та бронетехніку. ЄС готує довгострокову підтримку оборонних потреб України на 20 млрд доларів.

Нижче розповідаємо про ключові заяви і події воєнного тижня.

Росія шантажує світ голодом. Україна шукає способів експорту власного зерна

Від початку дії "зернової угоди" 22 липня 2022 року Росія регулярно погрожувала вийти з неї, в односторонньому порядку зменшивши період пролонгації терміну дії договору з чотирьох місяців до двох.

У чергову дату продовження угоди, 17 липня, Російська Федерація вирішила не продовжувати дію Чорноморської ініціативи з вивезення українського продовольства.

Кремль аргументував свої дії тим, що нібито гуманітарні цілі вивозу українського продовольства переведені на суто комерційну основу для "обслуговування вузьких корисливих інтересів Києва та його західних кураторів", а частка бідних країн Африки й Азії в угоді становила менше 3%. До того ж представники Кремля скаржилися, що меморандум між Росією й ООН з нормалізації російського експорту сільгосппродукції та добрив не виконується, а його, мовляв, повинні були втілювати паралельно з вивезенням українського продовольства.

Як наслідок, Росія відкликала гарантії безпеки судноплавства в районі північно-західної акваторії Чорного моря та заявила про відновлення там режиму тимчасово небезпечного району. Кремль зробив ставку на шантаж голодом, який мав би змусити світ відмовитися від санкцій. 

На нараді з членами уряду 19 липня Владімір Путін виклав свої вимоги для відновлення Чорноморської ініціативи:

• виведення з-під санкцій експорту російського зерна та добрив на світові ринки;
• усунення перешкод для російських банків, які обслуговують постачання продовольства та добрив, у тому числі підключення до SWIFT;
• відновлення ввозу до Росії запчастин для комплектування сільгосптехніки та виробництва добрив;
• вирішення питання з фрахтом суден та страхуванням російських експортних поставок продовольства, а також щодо забезпечення логістики продовольчих поставок;
• відновлення роботи аміакопроводу Тольятті – Одеса.

Зважаючи на це, можемо зробити висновок, що санкції проти Росії все ж мають негативний вплив на її економіку. 21 липня на Радбезі ООН заступник постпреда РФ Дмітрій Полянський визнав, що через санкції Росія втратила низку країн-покупців, ціни на імпортну сільгосптехніку та запчастини зросли на 40%, витрати на фінансові операції – на 10%, рентабельність постачання впала вдвічі, збитки російських сільгоспоператорів сягнули 1,2 млрд доларів, а виробників добрив – 1,6 млрд доларів.  

Він зазначив, що запасні частини та сільськогосподарське обладнання не можуть бути ввезені до Росії, оскільки належать до товарів "подвійного призначення", а територія РФ оголошена зоною військового ризику, що підняло страхові тарифи до недоступного рівня. Також Полянський скаржився, що іноземні порти закриті для російських кораблів та вантажів, а рахунки російських сільгоспоператорів в іноземних банках заморожені.

Водночас Росія продовжує отримувати великі прибутки від експорту зерна. В Держдепі США заявили, що ООН разом із ЄС, Британією і США докладали зусиль, аби Росія могла експортувати своє продовольство.

У 2022 році російські врожаї стали рекордними – зросли на 29,9% (154 млн тонн) порівняно з 2021 роком. Можна припустити, що це стало можливим за рахунок окупованих українських земель.

Паралельно, за інформацією "Економічної правди", за останні півтора року Росія наполегливо відбирала ключові українські ринки, а Україна не змогла повернути всіх покупців. Ба більше, Росія намагається просувати план постачання свого зерна в Африку за участі Катару й Туреччини, але нині ці країни не підтримують плани РФ. До того ж не варто забувати, як Росія "виконувала" свої зобов’язання під час дії "зернової угоди": через російський саботаж роботи Спільного Координаційного Центру світ недотримав 25 млн тонн українського зерна.

І все ж, попри постійні атаки російських ракет і безпілотників, Україна стала надійним гарантом продовольчої безпеки у світі.

Вивезення українського зерна допомогло знизити ціни на продукти харчування більш ніж на 23% з березня минулого року. В Офісі Президента наголошують, що від 400 до 600 млн людей по всьому світу напряму залежать від продовольства України. Блокада українських портів може створити продовольчий дефіцит у світі та підвищити світові ціни на зерно. 

Рішення Росії вийти із Чорноморської ініціативи викликало гостру реакцію світової спільноти. Його засудили Генсек ООН Антоніу Гутерріш, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, очільник МЗС Великої Британії Джеймс Клеверлі, голова Європейської ради Шарль Мішель, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель та генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Нині ж Україна і світові лідери шукають, як подолати загрозу світовій продовольчій безпеці. Ймовірних варіантів три: пошук альтернативних шляхів вивезення українського зерна, продовження "зернової угоди" без Російської Федерації та міжнародний тиск на  Кремль, аби змусити його повернутися до Чорноморської ініціативи.

Основні зусилля для тиску на Росію спрямовані на комунікацію з африканськими країнами, які можуть найбільше постраждати від зриву "зернової угоди", та з гарантом ініціативи президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, який безпосередньо може вплинути на російського диктатора. Так, Володимир Зеленський доручив МЗС активізувати контакти з партнерами для продовження нормального експорту українського зерна.

Також Президент України зустрівся з представниками африканських ЗМІ й обговорив ситуацію довкола експорту українського зерна, а згодом поговорив про це з прем'єр-міністром Ефіопії Абієм Ахмедом Алі. Своєю чергою міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 17–18 липня відвідав штаб-квартиру ООН, де проводив термінові консультації з приводу російських дій щодо Чорноморської ініціативи. Він, зокрема, зустрівся з постійними представниками групи африканських країн, а на Радбезі закликав держави-члени ООН тиснути на Росію для відновлення участі в угоді та припинення "голодних ігор".

Крім того, Дмитро Кулеба відвідав Пакистан, де заручився підтримкою щодо збереження зернового коридору. Це негативно сприйняли в Росії, заявивши, що Україні "не вдасться вставити клин між Москвою та Ісламабадом".

Паралельно глава МЗС Туреччини Хакан Фідан проводив консультації з російським візаві Сєрґєєм Лавровим та Генсеком ООН Антоніу Гутеррешем для пошуку рішень щодо подальшого експорту українського зерна. США та Велика Британія сподіваються, що переконати Росію повернутися до Чорноморської зернової ініціативи зможе Реджеп Ердоган, який також просигналізував про можливість позитивного результату під час запланованих переговорів із Владіміром Путіним у серпні 2023 року.

Втім, наразі дипломатичні зусилля не принесли видимих результатів, тому Україна розглядає можливість продовження "зернової угоди" без Росії. Володимир Зеленський скерував офіційні листи Президенту Туреччини Ердогану і Генсеку ООН Гутеррішу з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи чи її аналога в тристоронньому форматі – без Росії. 

Агресору ця ідея не сподобалася. Кремль пригрозив ризиками сторонам, які зважаться на продовження угоди, та заявив, що розглядатиме усі судна, які прямують до українських портів, як потенційних перевізників вантажів військового призначення. Крім того, Росія попередила про намір оглядати всі судна, що прямують акваторією Чорного моря. МЗС України різко засудило погрози РФ та нагадало агресору про Конвенцію ООН з морського права, за якою торговельні судна держав, які не беруть участь у збройному конфлікті, мають право на вільне та мирне судноплавство.

Міністерство оборони України у відповідь дзеркально пригрозило Кремлю, що всі судна, які прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та окуповпних українських портів, можуть розглядатися Україною як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками.

Однак саме від політичної волі країн-партнерів залежить, чи може існувати "зернова угода" без Росії. Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ заявило, що Україна, заручившись політичною згодою країн-партнерів, зокрема Туреччини, та довірою страховиків, готова торувати свій економічний шлях.

Секретар РНБО України Олексій Данілов наголосив, що Україна розглядає варіанти звернення до партнерів для створення гуманітарних конвоїв. Також Україна розглядала варіант нового зернового маршруту через територіальні води Румунії та Болгарії.

Втім, посол України в Туреччині Василь Боднар заявляє, що ніхто з міжнародних партнерів не готовий взяти на себе відповідальність за фізичну охорону суден чи вступати в збройні сутички з Росією, яка додатково замінувала підходи до українських портів.

Для агресора цього виявилося замало, і російські війська почали знищувати зернову інфраструктуру півдня України. Тільки за перші чотири дні після виходу з Чорноморської ініціативи російські терористи застосували 70 ракет різних типів та майже 90 "Шахедів", значною мірою – саме по Одещині. В порту Чорноморська Росія знищила 60 тис. тонн зерна, які мали доправити до Китаю – країни, яку агресор вважає своїм стратегічним партнером. А вже наступного дня росіяни пошкодили будівлю генерального консульства Китаю в центрі Одеси.

Кремль назвав удари по Одещині помстою за пошкодження Кримського мосту 17 липня, але, за російською логікою, до вибуху на мосту через Керченську протоку причетний Китай. Російські терористи протягом минулого тижня знищили 120 тонн збіжжя, агропромислові підприємства та різноманітну техніку.

На думку аналітиків Інституту вивчення війни, ударами по українських портах РФ намагається створити відчуття невідкладності свого повернення до Чорноморської зернової ініціативи. Водночас в РНБО України вважають, що через залякування агресор має намір нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування "зернового коридору" та зробити світ залежним від російського зерна.

Ще однією складовою безпечного вивозу українського зерна став пошук альтернативних та розширення наявних шляхів експорту. На засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС 20 липня Дмитро Кулеба закликав Європейський Союз розширити всі шляхи експорту українських зернових, а також розвивати Дунайський кластер, Адріатичний та Балтійський транспортні коридори.  

Врешті, ЄС погодився з тим, що потрібно транспортувати більше українського зерна автомобільним і залізничним транспортом, а Німеччина вже прийняла рішення активізувати розбудову залізничних ліній солідарності. Своєю чергою Хорватія запропонувала Україні свою залізничну мережу та порти в Адріатичному морі.

Втім, на думку Державного секретаря США Ентоні Блінкена, надолужити втрачені обсяги експорту через інші шляхи буде вкрай важко. Україна та партнери продовжують напрацьовувати дипломатичні кроки, розробляти комплекс дій та шукати способів постачання українського зерна. Російські шантаж і терор не повинні стати ефективними інструментами міжнародної політики.  

Україна отримає додаткові системи ППО та бронетехніку, а Росія поширює вигадки, щоб зупинити постачання зброї 

18 липня в онлайн-форматі відбулося 14-те засідання Контактної групи з питань оборони України (також відомої як формат "Рамштайн"). 

За словами міністра оборони України Олексія Рєзнікова, учасники сфокусувалися на підтримці України у сфері протиповітряної оборони (ППО), наданні бронетехніки та боєприпасів. 

"14-й Рамштайн продемонстрував незмінну підтримку нашими партнерами України. Пріоритет – постачання зброї та обладнання, конче необхідного для визволення української території. Зосереджуємося на повітряній оборони, боєприпасах та броні", – написав у себе в твіттері міністр.

Вже наступного дня, 19 липня, США оголосили новий пакет військової допомоги Україні розміром 1,3 млрд доларів. До нього ввійшли 4 зенітно-ракетні системи протиповітряної оборони NASAMS та боєприпаси до них, а також 152-міліметрові артилерійські снаряди, протитанкові ракети TOW, високоточні авіаційні боєприпаси, безпілотники Phoenix Ghost та Switchblade, кілька сотень одиниць різної автомобільної техніки. 

Минулого тижня стало відомо, що Німеччина передала Україні нову партію військової допомоги, серед якої – десять танків Leopard 1 A5 та 155-мілімітрова артилерія. 

Болгарія схвалила надання Україні нового пакету військової допомоги – приблизно 100 бронетранспортерів радянського зразка. Варто відзначити, що це перший випадок, коли болгарська сторона передає броньовану техніку Києву напряму, а не через посередників. Крім цього, неоголошену кількість бронетранспортерів M113 передадуть Україні Бельгія, Нідерланди та Люксембург. 

На результати "Рамштайну" відреагували і в Росії. 20 липня на брифінгу речниця російського міністерства закордонних справ Марія Захарова вкотре заявила, що постачання західної зброї сприяє ескалації війни в Україні. 

Насправді ж ця зброя дозволяє Україні більш ефективно протидіяти російській агресії. Наприклад, надані союзниками системи ППО посилюють українську спроможність збивати ракети і безпілотними, якими Росія цілеспрямовано атакує житлові будинки, торгові центри, заклади харчування, храми та інші цивільні об'єкти. У результаті цих обстрілів гине та отримує поранення мирне населення. 

Інший вигаданий російський наратив, який озвучила Захарова – західна зброя вбиває українських цивільних. Цей меседж покликаний дискредитувати українську армію, зобразити її як воєнних злочинців, зменшити підтримку України у світі та зірвати постачання зброї для нашої країни, в тому числі від країн, які поки зберігають нейтралітет, але мають необхідне для нас озброєння. 

Звісно, все не так, як розповідає Марія Захарова. Крім різних воєнних злочинів, наприклад, підриву Каховської ГЕС, під час штурму українських міст росіяни використовували "тактику випаленої землі", тобто знищували всю критичну інфраструктуру (школи, лікарні, електропідстанції тощо) та житлові будинки. Саме так Росія штурмувала Маріуполь, Ізюм, Сєверодонецьк та Бахмут.

Ще однією важливою подією в контексті військової допомоги Україні стала зустріч міністрів закордонних справ ЄС 20 липня. Дипломати обговорили створення "окремої складової" Європейського фонду миру на 20 мільярдів євро для забезпечення довгострокових потреб України в обороні.

"Ми запропонували створити окрему секцію в межах Європейського фонду миру для надання до 5 мільярдів євро на рік протягом наступних чотирьох років на оборонні потреби України", – розповів високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель. 

Також чиновник натякнув, що більш довгострокова підтримка України пов'язана з "безпековими зобов'язаннями", які ЄС може запропонувати Україні. За його словами, детальніше це питання обговорять наприкінці серпня на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Толедо. 

Нині ж проти збільшення фінансування оборонних потреб України виступила тільки Угорщина. За словами міністра закордонних справ Петра Сійярто, його країна заперечуватиме проти цього плану, доки Україна не вилучить угорський банк OTP зі свого списку спонсорів війни.

Кримський міст – законна ціль

Вранці 17 липня так званий "глава" окупованого Росією Криму Сєрґєй Аксьонов повідомив, що на Кримському мосту у районі 145-ї опори з боку Краснодарського краю сталася "надзвичайна подія", через яку на мосту зупинили рух. Вже за кілька годин утворилися автомобільні затори. Влада РФ звинуватила у підриві мосту Україну, яка, за словами російського Національного антитерористичного комітету, використала для цього два надводні безпілотники.

Ввечері того ж дня російський диктатор Владімір Путін заявив, що "чекає конкретних пропозицій щодо підвищення безпеки на Кримському мосту", оскільки це вже другий теракт на стратегічно важливому транспортному об'єкті. Також Путін пообіцяв, що "відповідь з боку Росії, звичайно, буде", але додав, що нібито удар по мосту не мав "ніякого значення", бо зброю та боєприпаси по ньому "вже давно" не переправляють.

Заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх на брифінгу заявила, що Сполучені Штати не можуть підтвердити причетність України чи будь-якої іншої сторони до останніх вибухів на Кримському мосту. Представниця Пентагону також підкреслила: "Крим – це частина України" та додала, що "право говорити про свої операції залишимо за українцями… Можу лише висловити загальне спостереження: Україні вирішувати, як вона веде цю війну, захищаючи свою територію, свій народ, свою свободу".

Своєю чергою депутат Держдуми Лєонід Слуцкій заявив, що "настав час робити висновки й визнати нарешті режим Зеленського терористичним з усіма наслідками, що з цього випливають". А от заступник голови Ради безпеки РФ Дмітрій Мєдведєв, як завжди, стриманим не був та написав, що з терористами неможливо боротися міжнародними санкціями, залякуванням або вмовляннями, тому "треба підривати їхні власні будинки та будинки їхніх родичів. Шукати і ліквідовувати їхніх подільників, відмовляючись від прісної ідеї судового процесу над ними".

Відзначимо, що Президент України Володимир Зеленський заявив, що Кримський міст є для України законною ціллю, адже окупанти перевозять ним зброю: "Керченський міст – не якась маленька логістична дорога. Він використовується для доставки боєприпасів і мілітаризації Кримського півострова. Для нас зрозуміло, що цей ворожий об'єкт, побудований поза межами міжнародного права, тому зрозуміло, що це наша ціль і будь-яку ціль, яка несе війну, а не мир, має бути нейтралізовано".

Про те, що вибух на Кримському мосту ускладнить логістику окупантів у райони Запорізької та Херсонської областей, писав Інститут вивчення війни. Аналітики підкреслили, що міст через Керченську протоку та військові об’єкти в окупованому Криму є законними цілями для українських сил.

Утім, підрив Кримського моста – не єдиний негаразд для окупантів. 18 липня так званий глава окупованого Криму Сєрґєй Аксьонов заявив, що вночі над півостровом збили 9 безпілотників, а ще 19 – посаджено засобами РЕБ. Вже наступного дня стало відомо, що в Кіровському районі Криму біля села Кринички горить Старокримський полігон – там детонували боєприпаси. Також 22 липня безпілотники знову успішно атакували Крим.