Партнерский сбор УП. Задонать на дроны и РЭБы

War Speeches. Россия хочет отмены санкций в обмен на "зерновое соглашение", а в ООН не видят доказательств геноцида в Украине

Понедельник, 11 сентября 2023, 18:00

Минулого тижня (4–10 вересня) відбулися переговори президентів Туреччини та Росії, де Владімір Путін допустив повернення Росії  до "зернової угоди", якщо вимоги його країни будуть виконані. Зокрема відбудеться послаблення санкцій на російських сільськогосподарський сектор.

9–10 вересня у Нью-Делі (Індія) відбувся саміт лідерів країн "Великої двадцятки" G-20, учасники якого в підсумку ухвалили компромісну заяву щодо України. 

Вірменія провела спільні військові навчання з США, що викликало гнівну реакцію Кремля, як і той факт, що США передали Україні снаряди зі збагаченим ураном. 

Реклама:

В Офісі Президента України розкритикували Комісію ООН з розслідування злочинів в Україні, назвавши її висновки про відсутність достатніх доказів здійсненого Росією геноциду в Україні "політичною беззубістю" та "непрямим заохоченням злочинця". 

Росія готова відновити "зернову угоду" в обмін на зняття санкцій, Україна напрацьовує альтернативні логістичні маршрути 

4 вересня в місті Сочі президент Росії Владімір Путін зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Однією з тем діалогу стала можливість відновлення "зернової угоди", з якої Росія вийшла 18 липня. Відтоді РФ системно обстрілює українську морську інфраструктуру, щоб ускладнити експорт українського зерна Чорним морем. 

За підсумками зустрічі стало відомо, що Москва не готова повертатися до "зернової угоди". Так, за словами російського президента, для повернення Росії потрібно виконати поставлені раніше вимоги, зокрема зняти частину санкцій. 

Турецький лідер зазначив, що "зернову угоду" потрібно продовжити "шляхом усунення недоліків", бо альтернативи не змогли запропонувати "стійку, безпечну і постійну модель, засновану на співпраці між сторонами, таку як Чорноморська зернова ініціатива".

Разом з тим, Ердоган зазначив, що Україні потрібно пом'якшити свій підхід. "Ми підготували новий пакет пропозицій з ООН, який передбачає значний прогрес. Я вважаю, що за допомогою цього нового процесу можна досягти результатів. Україні, звичайно, потрібно пом'якшити свій підхід, щоб зробити спільні кроки з Росією", сказав він.

Натомість міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що "зернова угода" має бути відновлена, але не шляхом виконання забаганок Росії. "Якщо зараз іти їм на поступки, вони повернуться, через місяць знову вийдуть і висунуть нові умови. Це просто класичний шантаж", – вважає дипломат.

На результати також відреагували в Німеччині та США. Так, очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок зазначила, що "лише через Путіна вантажні судна знову не мають вільного проходу. Росія посилює глобальний голод". А в Держдепі США наголосили, що рішення Росії припинити свою участь в ініціативі "завдає шкоди суспільствам, вразливим до відсутності продовольчої безпеки в усьому світі".

Поки "зернова угода" не діє, Росія обстрілює портову інфраструктуру України. В британському уряді підрахували, що з липня Росія своїми ударами по портах і елеваторах на третину зменшила українські спроможності експортувати зернові. За останні два місяці росіяни пошкодили або цілковито зруйнували щонайменше 26 об'єктів цивільної портової інфраструктури, складів, силосів та елеваторів.  

В умовах, що склалися, Україна працює над альтернативними варіантами експорту свого зерна. Перший  відновлення роботи "зернового коридору" без Росії, оскільки, як наголошує Україна, для кораблів, які проходять коридором по територіальних водах Румунії, Болгарії та Туреччини, жодних обмежень немає.

За словами посла України в Туреччині Василя Бондаря, пропозицію працювати без Росії передали турецькій стороні, і вона може стабілізувати ситуацію. Разом з тим, за його словами, наразі триває комунікація між Туреччиною та ООН за результатами переговорів з Україною і Росією, щоб виробити узгоджені позиції. Учасники переговорного процесу очікують "комунікації між Україною і Туреччиною на вищому рівні". За інформацією посла, можливо, вони відбудуться найближчими днями або в рамках Генасамблеї ООН.

Другий – це пошук альтернативних логістичних маршрутів країнами ЄС із використанням усіх видів транспорту. Україна шукає компроміси, щоб розблокувати експорт зерна й іншої сільськогосподарської продукції на ринки окремих країн-членів ЄС. Це відбувається на тлі намірів Польщі та інших держав закрити кордон для зерна з України після 15 вересня, коли сплине термін дії мораторію Європейської комісії на імпорт українського зерна. В Києві такі дії назвали неприйнятними й такими, що грають "на руку Путіну". 

Крім Польщі, таку ініціативу підтримали Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія, які нині приймають українське зерно лише транзитом. Всі вони спільно звернулися до ЄС із проханням продовжити заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня. Свої дії вони пояснюють тим, що українське зерно негативно вплине на їхні внутрішні ринки і створить суттєву конкуренцію. 

Саме тому під час свого виступу на саміті "Ініціативи трьох морів" у Бухаресті Володимир Зеленський звернувся до лідерів Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, зауваживши, що "будь-які обмеження проти українського експорту зараз це масштабування тієї руйнації, якої завдають російські терористи". 

Також минулого тижня стало відомо, що вже запрацював інший альтернативний маршрут – українське зерно пішло на експорт через хорватські порти. 

Україна розчарована декларацією G20, а Кремль посилює союз із КНДР

Ключовою міжнародною подією минулого тижня став саміт "Великої двадцятки", який відбувся 9–10 вересня у Нью-Делі (Індія). У заході взяв участь міністр закордонних справ Росії Сєрґєй Лавров, фото якого поруч із усміхненим прем’єром Індії опублікувала представниця МЗС Кремля Марія Захарова. Ключовими питаннями зустрічі стало прийняття до складу G20 Африканського Союзу, продовольча безпека, боргова криза і співпраця в боротьбі зі зміною клімату. 

Однак різні позиції щодо агресивної війни Росії проти України одразу спричинили розбіжності. Зокрема, своє занепокоєння щодо цього висловлював президент Європейської ради Шарль Мішель. І хоча, за інформацією Bloomberg, Китай напередодні саміту G20 нібито змінив нейтральну позицію на більш проукраїнську, а британський прем’єр закликав Індію вплинути на РФ у питанні війни проти України, все ж підсумкова декларація вийшла "доволі слабкою". 

Так, речник українського МЗС Олег Ніколенко підкреслив, що у підсумковій декларації "в частині щодо агресії Росії проти України Групі двадцяти немає чим пишатися". Дипломат зазначив: аби документ був більш наближеним до реальності, в ньому потрібно зазначити, що саме Росія веде війну проти України замість слів про "війну в Україні", а також підкреслити, що саме РФ, а не "всі країни" мають утриматися від застосування сили для територіальних завоювань.

Також учасники саміту закликали до виконання "зернової угоди". Прикметно, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган узагалі закликав лідерів країн G20 задовольнити деякі вимоги Росії – зокрема, йшлося про сприяння страхуванню російського експортного продовольства і добрив лондонським банком Lloyd’s і повторне підключення російських банків до системи SWIFT. 

Натомість Сєрґєй Лавров зазначив, що "західні країни прагнули щосили "українізувати" саміт, проте ці спроби зазнали невдачі".

6 вересня у Києві відбувся Третій Саміт перших леді та джентльменів, темою якого стало ментальне здоров’я. У заході взяли участь спеціальні гості: прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та державний секретар США Ентоні Блінкен. До України також прибула дружина прем'єр-міністра Вірменії Анна Акопян, яка привезла гуманітарну допомогу від Єревана – ґаджети для школярів. Про те, як цей візит обурив Кремль можна прочитати трішки нижче.

Також минулого тижня Вірменія, яка до речі, є членом ОДКБ, анонсувала проведення навчань "Партнер Орел-2023" із головним "двигуном" НАТО — Сполученими Штатами. Тренування відбудуться 11–20 вересня на базі навчального центру миротворчої бригади Міноборони Вірменії "Зар". Головна мета — підвищення рівня оперативної сумісності підрозділів, які беруть участь у міжнародних миротворчих місіях, обмін передовим досвідом управління і тактичного зв'язку.

Одразу після анонсу прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що інформація про спільні навчання Вірменії і США "викликає настороженість". МЗС Кремля лютувало значно більше, і присвятило "недружним діям" Вірменії окремий реліз на сайті відомства. Крім того, послу Вірменії в Москві передали ноту протесту. Кремлю, крім іншого, не сподобався запуск процесу ратифікації Римського статуту МКС, а також поїздка до Києва дружини прем'єр-міністра Вірменії Анни Акопян, яка "передавала гумдопомогу київському нацистському режиму".

Ця дипломатична ситуація привертає увагу з огляду на загрозу ескалації в невизнаному Нагірному Карабасі, а також визнання прем'єр-міністром Вірменії Ніколою Пашиняном того факту, що Росія фактично не може забезпечити військову допомогу його країні. 

У цьому контексті цікавою є також не дуже дружня заява МЗС Куби – ще одного союзника Кремля, у якій ідеться про те, що МВС цієї країни працює над нейтралізацією і ліквідацією російської мережі торгівлі людьми, через яку кубинських громадян залучають до війни в України. 

Натомість Росія посилює співпрацю з Північною Кореєю, яка, за інформацією ЗМІ, готова укласти з Кремлем угоду про постачання зброї. Зустріч Владіміра Путіна з лідером КНДР Кім Чен Ин може відбутися вже 12–13 вересня на території Росії. Financial Times пише, що офіційний Пхеньян потенційно може постачати Росії боєприпаси, реактивні системи залпового вогню і балістичні ракети малої дальності.

Ще однією важливою подією тижня став щорічний форум Ялтинської Європейської Стратегії, що відбувся у Києві 8–9 вересня. У заході взяли участь понад 500 гостей, зокрема керівництво України, експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, виконувачка обов'язків заступника Державного секретаря США Вікторія Нуланд, експрезидент США Джордж Буш-молодший, співголова Міжнародної робочої групи щодо санкцій проти Росії Майкл Макфол. Ключовими темами форуму стали: реалізація Української формули миру, запобігання війнам у майбутньому, військова допомога Україні, санкції проти Росії та протидії обходу обмеженням тощо.

Слабкість міжнародних інституцій, тверда підтримка США і захист енергетики від російських атак

Минулого тижня гостру реакцію українських громадян викликали висновки Комісії ООН з розслідування злочинів в Україні про відсутність достатніх доказів геноциду в Україні. В Офісі Президента розкритикували Комісію, назвавши її висновки "політичною беззубістю" та "непрямим заохоченням злочинця".

І хоча міжнародний орган знайшов численні докази воєнних злочинів РФ, радник Керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк нагадав голові комісії Еріку Мьосе приклади російського геноциду — знищені дотла населені пункти, величезні пошкодження енергетичної інфраструктури, фільтраційні табори з примусовим нав’язуванням російської ідентичності.   

Такі висновки міжнародного інституту лише сприяють російській пропаганді, яка, не зволікаючи, скористалася ними. Так, Дмітрій Мєдведєв сказав, що якщо члени Комісії хочуть знайти в Україні геноцид і воєнні злочини, то варто подивитися у бік "злочинного київського режиму", який "топив у крові Донбас вісім років", аж доки Росія не розпочала спеціальну військову операцію".

Водночас кволість міжнародних структур є для агресора сигналом про дозвіл на подальші злочини проти людяності й геноцид. Крім зернової інфраструктури Одещини, лише минулого тижня російські терористи цинічно били по цивільних у Костянтинівці, Києві, Кривому Розі.     

Чергові злочини Росії, а також проведення на окупованих територіях псевдовиборів стало причиною скликання Радбезу ООН, де міжнародна спільнота вкотре почула від представника Росії Васілія Нєбєнзі порцію маніпулятивних заяв. Він хизувався швидким темпом інтеграції окупованих територій у російський простір, але, за його словами, для повноцінного процесу нібито необхідні "функціональні органи влади", які мають "обрати" на так званих "виборах".

Крім того, згадавши про ракетну атаку на Костянтинівку, де загинуло 17 цивільних, Нєбєнзя звинуватив Київ у провокаціях. Мовляв, Україна сама вбила своїх громадян, щоб забезпечити "агонізуючому режиму" чергову дозу зброї та грошових вливань.

На думку української сторони, Росія вкладає ресурси в розкол демократичного табору та ослаблення Європи задля майбутнього підриву глобальної безпеки, а Путін черпає свою силу винятково зі слабкості Заходу.

"По-перше, міжнародне право не працює. Абсолютно. По-друге, міжнародні інституції – це бездоганна фікція. Ілюзія. Піар-реальність без реальності. І, по-третє, саме тому війна триває", – зазначив Михайло Подоляк, додавши, що війна закінчиться тоді, коли переможе Україна.

Тож наша держава невпинна у бажанні справедливого миру. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що Україна стане точкою опори нової архітектури безпеки в Європі та світі, а слово "справедливий" (мир) має означати відновлення територіальної цілісності України. Саме тому нині шлях до дипломатії з Росією лежить через перемогу України на полі бою, перш ніж агресор серйозно замислиться про мирні переговори.

Для цього Україна витрачає багато ресурсів на "оборонку", а союзники готові допомагати нашій державі стільки, скільки знадобиться. Варти підкреслити, що, за інформацією ексміністра оборони Олексія Резнікова, один день війни обходиться державі у 100 млн доларів.

Саме з метою підтримки України 6 вересня у Київ прибув державний секретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен. Під час дводенного візиту він оголосив про виділення нової допомоги на загальну суму понад 1 млрд доларів, із яких 665,5 млн скерують на сферу безпеки.

Одночасно Пентагон оголосив про надання двох пакетів військової допомоги — на 175 та 600 млн доларів. У їх межах будуть передані снаряди зі збідненим ураном. Російська сторона розцінила такі дії як намагання Штатів вести війну до "останнього українця" та вже вкотре поширила інформацію про те, що така зброя викликає онкологічні захворювання. Втім, Пентагон спростував російські заяви, пославшись на висновки ВООЗ, МАГАТЕ та Центр з контролю і профілактики захворювань США.  

Також Держсекретар США заявив про передачу конфіскованих у російських олігархів активів для підтримки українських військових ветеранів, ознайомився з ходом підготовки до опалювального сезону та роботами із захисту інфраструктури, адже США є одним із лідерів у координації енергетичної допомоги Україні у форматі G7+.

Геноцидна мета росіян занурити українців у холод і темряву змушує Україну реагувати. Наше військове керівництво розробляє комплексний план захисту об’єктів критичної інфраструктури, важливим елементом якого є посилення ППО за рахунок німецьких систем Gepard та великокаліберних кулеметів на кшталт американського M2 Browning.

З цього приводу Володимир Зеленський повідомив про чергові домовленості щодо отримання німецьких систем Gepard. Також стало відомо, що німецька збройна компанія Diehl Defence збирається збільшити виробництво систем протиповітряної оборони IRIS-T і ракет до них, щоб задовольнити зростаючий попит, пов′язаний з війною Росії проти України.   

Як бачимо, на нинішньому етапі війни шлях України першочергово пролягає через зміцнення оборонного потенціалу, звільнення окупованих територій військовим шляхом та відстоювання власного мирного плану, який передбачає територіальну цілісність нашої держави.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Как вернуть доверие граждан к парламенту?

Государство отдало на растерзание коррумпантам целую область. Но это новость на день

Карточное мошенничество растет. Как защититься

Фортификации на Харьковщине: в ОВА закрывали глаза на отсутствие налогов в договорах

Как бизнес может помочь ветеранам вернуться к гражданской жизни

Копайтесь, чернобровые: Фортификации как новая национальная идея