Не лише на фронті. Згадуємо перемоги України в 2022: від Нобелівської премії та "Країни року" до борщу

Субота, 31 грудня 2022, 04:30
колаж: Андрій Калістратенко

2022 для всіх нас став роком великого, всеохопного горя.

Розв'язана Росією війна відсунула все інше на другий план. Ми часто не помічали не те що інших новин, крім фронтових зведень, а й навіть змін між днем і ніччю, місяцями й порами року.

Ми залишались у лютому 2022-го. У роботі, волонтерстві, службі в армії, піклуванні про близьких.

Але сила України не лише у відважній боротьбі. А й у здатності жити попри все.

Увесь цей рік українці виборювали своє життя у різних сферах: вимагали визнання на політичних аренах, закликали допомагати країні через музику чи кіно, виступали українською, отримуючи світові премії, привозили спортивні медалі й навіть боролися за борщ.

Час озирнутись назад і згадати ці перемоги.

Відважні досягнення армії

Іноземні розвідки попереджали Київ про загрозу повномасштабного наступу Росії. Однак недооцінили здатність України чинити опір.

За 10 місяців великої війни Україна як плакала через трагедії на фронті, так і раділа за здобутки армії. Їхній повний перелік ми дізнаємось, вочевидь, вже після перемоги.

Проте неможливо переоцінити історичність таких епізодів, як витіснення окупантів з-під Києва, успішний контрнаступ і звільнення значної частини Харківщини, деокупація Херсона, який був єдиним обласним центром, захопленим росіянами в 2022-му, відвойований острів Зміїний та потоплений російський крейсер "Москва".

Читайте також: Потопити "Москву": невідомі деталі. Як український "Нептун" знищив флагман російського флоту

Статус кандидата в ЄС

Російська війна проти України розпочалась зовсім не в 2022-му. Це одна з важливих тез, яку українці цьогоріч доносили світу.

Ця війна бере початок щонайменше у 2013-му, коли Україна зробила свій вибір: йти в Європу і позбуватись імперських рудиментів. 

Реклама:

28 лютого, за 4 дні після повномасштабного вторгнення, офіційний Київ подав заявку про вступ до Європейського Союзу. Уже 23 червня лідери ЄС на саміті в Брюсселі надали Україні статус кандидата до Євросоюзу

Це, звісно, ще не фінал. Попереду – чимало реформ всередині країни, яка має наближатись до критеріїв держав-членів ЄС.

Серед них, наприклад, нарешті виконана влітку 2022-го обіцянка призначити очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Читайте також едіторіал УП до Дня гідності і свободи: Стоїмо! Про гідність і свободу в країні, яка перемогла в собі жертву й позбулася страху

"Євробачення" й українська пісня загалом

Українська пісня цьгоріч була не просто носієм культури в світі, а й окремим жестом підтримки та солідарності.

Все почалося з третьої в історії перемоги України на "Євробаченні".

Національний відбір пройшов у Києві ще до повномасштабної війни і став приводом для сварок між українцями в мережі. У переможниці нацвідбору Аліни Паш знайшли підроблену довідку про невідвідування окупованого Криму, тож вона тратила свій шанс на виступ.

На конкурс відправили "срібних медалістів" нацвідбору – гурт "Kalush Orchestra". Їхній мікс репу з фолк-мотивами початково був про матір. "Стефанія" – трек був названий за ім'ям мами соліста.

Та коли настав час фінального виступу в Італії, контекст уже був іншим. Наша спільна ненька Україна потерпала від російських бомбардувань, мільйони матерів були змушені залишати домівки, рятуючи дітей від війни, мільйони інших пішли на фронт або підтримували його в тилу, чекали з війни чоловіків, ховали синів.

Про це і був новий кліп до пісні "Стефанія", випущений у травні, вже після перемоги на "Євробаченні".

"Kalush Orchestra" вибороли перше місце із суттєвим відривом від суперників. Кілька учасників із інших країн (Росію, до слова, виключили з конкурсу) під час виступів висловили свою підтримку Україні.

Український соліст Олег Псюк наприкінці закликав допомогти Україні, Маріуполю та "Азовсталі", яка в цей час відважно тримала оборону в облозі. Пошуковий запит слова "Азовсталь" у Google одразу виріс у кілька разів, що вкотре довело силу культурної дипломатії.

Силу культурної дипломатії доводили й інші українські пісні. Зокрема, одним із головних символів опору стала "Червона калина" – старий марш січових стрільців, що отримав друге життя завдяки фронтмену гурту "Бумбокс" Андрію Хливнюку.

За ним пісню підхопили спершу українські артисти, а згодом і іноземці: масовий хор у Талліні, музиканти з Кенії та Південної Африки, церква у Варшаві. І навіть легендарний "Pink Floyd", який вже майже 30 років не писав нових композицій, а завдяки "Червоній калині" зібрав 450 тисяч фунтів (19,96 мільйонів гривень) на допомогу Україні.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Андрій Хливнюк (@andriihorolski)

Нобелівська премія миру

Українці вперше привезли додому Нобелівську премію.

Першим "нобелем" України стала Премія миру, якою в різні роки нагороджували Червоний хрест і його засновника Анрі Дюнана, борця за права чорношкірих Мартіна Лютера Кінга, радянського правозахисника Андрія Сахарова, Матір Терезу, Нельсона Манделу та Барака Обаму.

У 2022 комітет вирішив розділити Премію миру між правозахисниками з України, Росії та Білорусі, що викликало бурхливе обговорення в соцмережах. Лауреатом від України стала організація "Центр громадянських свобод".

Реклама:

Вона існує з 2007 року. Відома такими проєктами, як "Євромайдан SOS", що допомагав протестувальникам під час переслідувань з боку режиму експрезидента Віктора Януковича. Також ініціативами #LetMyPeopleGo, #SaveOlegSentsov і #PrisonersVoice, які нагадували світу про переслідування на окупованих територіях ще до повномасштабної війни і вимагали звільнити політв'язнів.

З 2014-го року "Центр громадянських свобод" займається документуванням воєнних злочинів – у 2022 організація сконцентрувалась саме на цьому напрямку.

Вперше під час вручення премії в Осло лунала українська мова. 

"Люди в Україні як ніхто хочуть миру. Але мир не настає, коли країна, на яку напали, складає зброю. Тоді це не мир, а окупація… – говорила керівниця ЦГС Олександра Матвійчук. – Це не війна двох держав, це війна двох систем – авторитаризму і демократії… Ви не маєте бути українцями, щоб підтримати Україну. Достатньо бути просто людиною".

Іншими лауреатами стали російський центр "Меморіал" та засновник білоруської організації "Вясна" Олесь Біляцький.

"Меморіал" – одна з найдавніших у Росії організацій, заснована ще в СРСР, насамперед для дослідження та вшанування пам'яті репресованих. Білоруська "Вясна" протистоїть режиму Лукашенка з 1997-го року.

Медаль Філдса

Цю нагороду називають "нобелем" у математиці. Медаль Філдса – найпрестижніша премія у цій науці. Її вручають раз на чотири роки математикам віком до 40 років. Крім медалі лауреат отримує 15 тисяч канадських доларів.

Цьогоріч однією з лауреаток нагороди стала Марина Вязовська. Вона народилася та виросла в Києві, навчалась у Київському національному університеті імені Шевченка. Нині працює в Федеральній політехнічній школі Лозанни (Швейцарія), очолює кафедру теорії чисел.

Вязовська – друга жінка та перша громадянка України в історії цієї медалі.

Марину відзначили за розв'язання задачі з геометрії про розміщення однакових куль у просторі, а також внесок у розв'язок пов'язаних задач і задач з інтерполяції в аналізі Фур'є.

Реклама:

Премію в 2022-му мали вручати в Росії. Однак через велику війну церемонію перенесли в Гельсінкі.

Інтерв'ю, яке записують з кожним лауреатом, у Марини брали російські колеги. В'язовська почала зі слів: "Зараз йде війна на знищення моєї рідної країни, моєї нації. Це робить країна, громадянами якої ви є. Люди з вашої країни або роблять це, або підтримують ці дії, запевняючи світ, що в цьому немає нічого жахливого".

Отримавши слово на міжнародному майданчику, вона говорила, зокрема, про гуманітарну кризу, біженців, закликала світ не зупиняти допомогу українцям.

"Я знаю людей у Москві, освічених і начитаних людей, які в той же час підтримують все, що зараз відбувається, все, що робить Росія. Деякі з цих людей навіть ходять до церкви. На жаль, ні освіта, ні професія не можуть завадити людям перетворитися на людожерів".

Читайте також: "Математика – це проста наука". Інтерв'ю з математикинею Мариною Вязовською, яка здобула "нобелівку" з математики

Пулітцерівська та інші премії для журналістів 

У параді нагород, які цьогоріч у всьому світі видавали українцям, своє місце отримали й ті, хто сміливо розповідає світові правду про війну. 

Пулітцерівська премія – хоч і американська, але найвідоміша в світі нагорода для медійників. З 1917-го її вручають у 21 різних номінаціях, зокрема за художню літературу, висвітлення новин, розслідування та музичні твори.

Окремо існує спеціальна нагорода – для тих, хто не вписався в жодну номінацію. У 2022-му її вручили всім українським журналістам – "за їхню мужність, витривалість та відданість правдивому висвітленню подій під час безжального вторгнення Володимира Путіна в їхню країну та його пропагандистської війни в Росії". 

Журналісти отримали й низку інших нагород. Так, фотокорів агентства "Associated Press" Євгена Малолєтку та Мстислава Чернова, чиї роботи з Маріуполя стали одними з найвідоміших ілюстрацій цієї війни, відзначили Deutsche Welle Freedom of Speech Award, "The Guardian", "Репортери без кордонів", Knight International Journalism Awards, Biagio Agnes Award, Премією Георгія Гонгадзе, французькою Bayeux Calvados-Normandy Award.

Щотижневик "Time" помістив на обкладинку головну редакторку англомовного "The Kyiv Independent" Ольгу Руденко, написавши про видання окремий матеріал. Американський журнал включив Руденко до списку Next Generation Leaders – людей, які працюють над змінами світу на краще. Також редакторка стала лауреаткою премії "Жінки Європи".

Головреда "Української правди" Севгіль Мусаєву "Time" зазначив серед найвпливовіших людей світу. Також вона отримала Міжнародну нагороду за свободу преси від Комітету захисту журналістів, відзнаку Міжнародної асоціації журналістів (Німеччина) і французьку премію Альбера Лондра.

Реклама:

Численні нагороди Сергія Жадана

Світ також чує українську поезію і прозу, яка під обстрілами назавжди закарбовує ці темні часи в культурний спадок Європи. Уособленням фронту митців і голосом України в світі став Сергій Жадан. 

Він народився на Луганщині, мешкає у нині охопленому війною Харкові, є одним зі стовпів сучасної української літератури і допомагає армії як волонтер. А також нагадує, де в українських містах досі стоять пам'ятники Олександру Пушкіну – після селфі Жадана на фоні скульптур російського поета, їх магічним чином демонтують

"Погляди Сергія Жадана на українське суспільство та те, як він розповідає про виживання у війні (2014 року), є унікальними в новітній європейській суспільній літературі. Жадан не просто описує український світ, він допомагає зрозуміти його, у всьому його хаосі, стражданнях і людяності", – йдеться в заяві журі німецької премії Ханни Арендт за "політичне мислення", якою нагородили митця.

Крім неї Жадан отримав ще низку світових відзнак, серед яких Премія миру німецьких книгарів, польська нагорода імені Серхіо де Молла, друге місце в рейтингу культурних діячів року однієї з найавторитетніших газет Німеччини "Frankfurter Allgemeine Zeitung", премія Свободи від Фонду Франка Ширмахера. А комітет літературознавчих наук Польської академії наук навіть висував Жадана на Нобелівську премію з літератури.

Стрибки Магучіх і удари Усіка

У серпні 2021-го, коли тривала гібридна війна на Сході, а Росія накопичувала війська вздовж українських кордонів, легкоатлетку Ярославу Магучіх сварили у соцмережах і викликали "на килим" в Міноборони. Тоді, виборовши бронзу на Олімпійських іграх, спортсменка обіймалась і фотографувалась із чемпіонкою з Росії. 

"У цьому не було ніякої політичної позиції",виправдовувалась Магучіх.

За рік, уже під час повномасштабної війни, позиція дівчини змінилась. Вона сказала, що шкодує про фото і більше не вважає росіянку кумиром.

Більше того, цьогоріч Магучіх принесла Батьківщині низку яскравих спортивних перемог. Вона стала першою в історії України чемпіонкою Європи зі стрибків у висоту, взяла "срібло" на Чемпіонаті світу з легкої атлетики, виграла Чемпіонат світу зі стрибків у висоту в приміщенні.

Також повторила рекорд України 1995 року зі стрибком на 2,05 метра й увійшла у топ-3 претенденток на звання найкращої легкоатлетки 2022 року в Європі.

Ще одне змагання, за яким стежила країна – бій Олександра Усіка з британцем Ентоні Джошуа. Український боксер переміг. І закріпив за собою статус чемпіона світу в суперважкій вазі за версіями WBA, WBO, IBF та IBO.

Усіка теж змінила повномасштабна війна. Роками суспільство вимагало від нього чіткої позиції і критикувало за висловлювання в стилі "Крим – божий"

"Дорогий народе України, я хочу звернутися до тебе саме зараз. Ти – наймогутніший у світі народ",сказав спортсмен у перші дні великої війни. 

Пізніше він приходив на пресконференцію одягненим, як козак, співав "Червону калину" і став амбасадором благодійної ініціативи United24, щоб збирати кошти на відбудову країни.

2022 приніс і інші спортивні здобутки. Жіноча збірна вперше в історії перемогла на Кубку світу з боротьби

Михайло Романчук уже вдруге завоював "золото" на Чемпіонаті Європи з водних видів спорту, а його дружина Марина Бех-Романчук стала чемпіонкою Європи з легкої атлетики-2022 у потрійному стрибку.

Легкоатлет із Херсона Андрій Проценко виграв кілька медалей на різних змаганнях, зокрема бронзу на Євро-2022 та Чемпіонаті світу.

Читайте також: Андрій Проценко вийшов з окупації і взяв медаль ЧС. "Майбутнє – це те, що є з тобою: дружина, діти та валізка з речами"

Визнання борщу

Росіян лякає, коли українці виборють своє. Навіть коли це борщ. 

Ще в 2021-му Україна офіційно попросила включити страву до культурної спадщини ЮНЕСКО.

"Коли ви заходите в ресторан за кордоном, то швидше за все в меню ви побачите "Борщ (російський суп)", – писав тоді зачинатель ініціативи, шеф-кухар і відомий популяризатор борщу Євген Клопотенко. – Коли я дізнався про це, зрозумів, що треба захищати борщ, бо мова не просто про їжу, а про культурну ідентифікацію нації".

Речниця Міністерства закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова називала бажання українців не ділитись борщем проявом "ксенофобії, нацизму, екстремізму".

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Ievgen Klopotenko (@klopotenko)

І от у 2022-му ЮНЕСКО ухвалила рішення. Борщ увійшов до списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони. І саме "український борщ".

"Ми із задоволенням будемо ділитися борщем і його рецептами з усіма цивілізованими країнами. Та й з нецивілізованими теж, щоб у них було хоч щось світле, смачне та українське. Але пам'ятайте та будьте певні: як у війні за борщ, так і в цій війні ми переможемо", – написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Facebook.

Реклама:

Кіно в Каннах і на "Оскарі"

Українське кіно дедалі швидше та впевненіше виходить на світовий ринок. Цьогоріч на Каннському кінофестивалі показували не одну українську стрічку. І, безумовно, на екранах Франції йшлося про війну в Україні.

Зокрема, у секції артхаусного кіно було представлене "Бачення метелика" Максима Наконечного. Це військова драма про жінку-доброволицю, яка повертається додому після полону.

У програмі "Кіноринок" показували документальні проєкти про "Азов" (Юлії Гонтарук "Залізна сотня") та жінку, яка веде власне розслідування вбивства сина-героя оборони Донецького аеропорту (Жанни Максименко-Довгич "Мир для Ніни"). А також презентували воєнну драму Ахтема Сеітаблаєва "Мирний-21" – це історія прикордонників на Луганщині, які чинили опір окупантам у 2014 році.

Стрічка від України потрапила також до шорт-листа премії "Оскар", переможці якого будуть оголошені вже в 2023-му. Документальний повний метр "Будинок зі скалок" – спільна робота кількох країн, режисером виступив данець Сімон Леренг Вільмонт, фінансувало українське Держкіно.

Він розповідає про соціальних працівників, які попри війну невтомно працюють в особливому дитбудинку поблизу лінії фронту та створюють безпечний простір для дітей.

Фільм уже отримав головну нагороду на фестивалі кіно про права людини Jeden svět у Празі й переміг у документальному конкурсі на Ґетеборзькому кінофестивалі.

На міжнародному кінофестивалі "Санденс" у США перемогу здобули як "Будинок зі скалок", так і "Клондайк" Марини Ер Горбач – за найкращу режисуру в категорії світове художнє кіно. Стрічка розповідає про родину на Донбасі, яка очікуює на першу дитину і опиняється в епіцентрі катастрофи рейсу MH17 Malaysia Airlines у 2014 році.

Читайте також: Режисерка фільму "Клондайк" Марина Ер Горбач: Військові воюють на кордоні, а ми – за камерою

Українська мода в Європі та США

У 2022-му Український тиждень моди мав святкувати 25 років. Але російська війна поставила фешн-індустрію, як і чимало інших бізнесів, у важкі умови. 

Організатори фешн-віка звернулись до колег у Європі та США по підтримку й отримали її. У межах ініціативи Support Ukrainian Fashion українські дизайнери змогли представити нові колекції в Копенгагені, Будапешті, Берліні, Мадриді, Брюсселі, Лос-Анджелесі, у Румунії та на Мальті.

Загалом 43 бренди показали свою роботу на світових подіумах і зберегли бізнес.

Українській стилістці Юлії Пеліпас вручили британську The Fashion Awards. Колишня fashion-директорка "Vogue UA" і засновниця апсайклінг-бренду bettter перемогла в категорії "Лідери змін. Люди".

Від "Дії" до Starlink

У 21 столітті іншою стала і війна. Тепер зброя – це не лише танки й ракети. А й технології. Вони допомагають атакувати противника, зберігаючи життя власних військових, і піклуватись про цивільних, які потерпають від війни.

Цьогоріч Україна прогресувала власними силами та отримувала допомогу з-за кордону. Показовий приклад – супутникова система Starlink, яка забезпечує бездротове інтернет-покриття. 

У компанії Ілона Маска розповідали: ще до повномасштабного вторгнення працювали над тим, щоб запустити роботу в Україні, і чекали офіційного дозволу від влади. Війна змусила бюрократичні процеси прискоритись.

26 лютого міністр цифрової трансформації Михайло Федоров через Twitter попросив Маска допомогти Україні станціями для супутникового зв'язку. Американський бізнесмен швидко відреагував, і вже за два дні перша партія була в Україні.

Нині десятки тисяч терміналів забезпечують мережею військові підрозділи, органи влади й об'єкти критичної інфраструктури. 

Стрімко розвивався й український додаток "Дія", завдяки якому наразі українці завжди мають при собі документ, навіть без інтернету, можуть повідомити про пересування ворога, голосувати за кандидатів на "Євробачення", донатити на армію, купувати військові облігації та повідомляти про своє зруйноване війною майно.

Українська наука цьогоріч планувала відродити свій флот та космічну галузь. Вже у другий рейс до Антарктиди пішов криголам "Ноосфера".

Вперше за 11 років був запущений супутник – "Січ-2-30". Цей проєкт, щоправда, успішним поки не став. Зв'язок із супутником було встановлено нестабільний, у січні Держкосмос сказав, що супутник працює в обмеженому режимі.

Країна року та президент року

Усе згадане вище і багато інших перемог України зробили нас темою №1 у світі. За сміливу боротьбу і стійкість попри все українці потрапляли в рейтинги найвпливовіших людей у світі.

Світові ЗМІ одне за одним друкували на своїх обкладинках Володимира Зеленського. Так, "Financial Times" назвала українського президента людиною року, "Тime" – найвпливовішою людиною, "Politico"s – найвпливовішою людиною Європи.

"The Economist" визначив Україну країною року. "Time" обрав символом 2022-го Зеленського та "дух України".

Європарламент вручив українському народові на чолі із Зеленським премію Андрія Сахарова "За свободу думки".

"Україна показала, що аутсайдери можуть протистояти кривдникам, навіть величезним, – написали в "The Economist". – Таким чином, вона стала натхненням не лише для країн із хижими сусідами, такими як Тайвань, але й для пригноблених народів у всьому світі. Багато тиранів транслюють велику брехню, щоб виправдати свої злодіяння та нав'язати свою волю за допомогою терору".

Соня Лукашова, УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді