War Speeches. Росія не захистила "Мінськ" та "Ростов-на-Дону" і хоче поступок від України

Вівторок, 19 вересня 2023, 10:30

Минулого тижня (11–17 вересня) російський диктатор Владімір Путін зустрівся зі своїм північнокорейським колегою Кім Чен Ином, який підтримав Кремль у "священній боротьбі" з "гегемоністичними силами". Втім, РФ та КНДР ніяких угод не підписали – принаймні офіційно. Також росіяни вкотре заявили, що нібито готові до мирних переговорів, але не забули й про ультиматуми – Україна має погодитися з окупацією частини своїх територій. 

Рада Європи ухвалила декларацію з принципами прозорого й ефективного функціонування створеного раніше Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України. Декілька членів ЄС, які межують з країною-агресором, заборонили в'їзд на свою територію автомобілям з російськими номерами.

Україна ж за допомогою морських дронів системно атакує російський Чорноморський флот. Загалом Сили Оборони знищили або пошкодили більш як 20 військові кораблів Росії, у тому числі 5 на минулому тижні. Серед них: великий десантний корабель "Мінськ" та підводний човен "Ростов-на-Дону".

Реклама:

Росія знову говорить, що не проти переговорів, та приховує домовленості з КНДР

Минулого тижня дещо активізувався так званий "переговорний трек", і доволі активно коментували цю тему в Росії. Розпочалося все з того, що 20 вересня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив: мирні переговори з Москвою наразі неможливі, оскільки "для танго потрібні двоє". Однак якщо Владімір Путін виявить інтерес до переговорів, то українці до них долучаться. Наразі ж США не бачать "жодних ознак того, що Путін зацікавлений у змістовній дипломатії". 

Також Ентоні Блінкен підкреслив: "Лідери G20 хочуть не тільки, щоб ця війна закінчилася, а й щоб вона закінчилася на справедливих і довготривалих умовах". 

Прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков відзначив, що передумов для відновлення переговорів з Україною не було і немає: "Києву доведеться починати переговори з РФ з визнання реалій, що з'явилися з березня 2022 року". Цим він укотре підтвердив, що саме Кремль не готовий до дипломатії.

Натомість Владімір Путін сказав, що Україна спершу має заявити про бажання переговорів та скасувати указ про неможливість їх проведення [вочевидь, ідеться про рішення РНБО, де констатовано неможливість проведення переговорів із Путіним – авт.]. Його підтримав і Алєксандр Лукашенко, додавши, що американці дали команду Києву та "заборонили вести переговори".

Схожі тези повторив і глава російського МЗС Сєрґєй Лавров, додавши, що Кремль "не відходить від переговорів", але "що довше вони тягнуть [ті, хто відходять від переговорів, – авт.], то складніше буде домовлятися". Представниця цього ж відомства Марія Захарова сказала, що Росія "ніколи не відмовлялася від досягнення цілей СВО політико-дипломатичними засобами".

Підкреслимо, що, як заявляв Володимир Зеленський, зараз поганий момент для переговорів з Росією, а він сам та його команда "мають бути готові до тривалої війни".

Росія ж продовжує шукати ресурси для продовження війни, про що свідчить зустріч Владіміра Путіна з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином 13 вересня на космодромі "Восточний" на Далекому Сході Росії. Під час переговорів диктатори обмінялися люб’язностями й говорили про посилання співпраці. 

Також Кім Чен Ин заявив, що підтримує Кремль у "священній боротьбі" з "гегемоністичними силами". І хоча багато хто очікував на більш конкретні домовленості (наприклад, були побоювання, що офіційний Пхеньян заявить про постачання в Росію боєприпасів), наразі цього не сталося – принаймні публічно. Зокрема, Дмітрій Пєсков підкреслив: ніяких угод з КНДР підписано не було. 

Натомість Сєргєй Лавров заявив, що Кремль більше не підтримуватиме санкцій проти Північної Кореї в Радбезі ООН, так само нібито зробить і Китай. Як бачимо, формула "зброя для Кремля в обмін на щось для КНДР" досі може бути актуальною. 

Прикметно, що США та ЄС уже наголосили: якщо КНДР постачатиме зброю Росії, на Пхеньян накладуть додаткові санкції. Радник Керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк відзначив, що Україна "серйозно сприймає дії Москви та Пхеньяна і робить свої розрахунки".

У цьому контексті важливо, що США готові й надалі підтримувати Україну, аби завадити Росії досягти стратегічного успіху. Зокрема, держсекретар США Ентоні Блінкен говорив про підведення України до того моменту, коли у військовому, економічному, демократичному плані наша держава зможе міцно стояти на власних ногах.

ЄС думає про зміну політики розширення, російські авто не в’їздні в ЄС, в Раді Європи назвали Росію диктатурою 

11 вересня Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з правових питань та прав людини (ПАРЄ) висловив занепокоєння щодо легітимності поправок до конституції Росії, внесених у 2020 році, й назвав цю країну диктатурою. Йдеться про зміни, які дозволяють Владіміру Путіну ще двічі балотуватися на президентських виборах, а не "відсиджуватися" на посаді прем'єр-міністра після двох президентських термінів поспіль, як це було у 2008–2012 роках. Тепер Путін може керувати країною до 2036 року, тобто чотири строки без перерви. 

"Величезна влада президента, що виникла внаслідок надзвичайно тривалого терміну перебування на посаді, в поєднанні з відсутністю будь-яких стримувань і противаг, таких як сильний парламент, незалежна судова система, вільні засоби масової інформації та активне громадянське суспільство, перетворила Російську Федерацію на фактичну диктатуру", – заявили в ПАРЄ. 

Крім цього, 11 вересня міністри юстиції 42 країн-членів та країн-спостерігачів Ради Європи ухвалили декларацію, в якій викладені так звані "Ризькі принципи" прозорого й ефективного функціонування Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. 

Цей Реєстр повинен орієнтуватися на потерпілих, зокрема серед найбільш вразливих груп населення (жінок і дітей), щоб забезпечити їм засоби правового захисту. Також він має давати змогу оперативно документувати претензії щодо порушень прав людини та зловживань, таких як убивство, викрадення, сексуальне насильство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, катування, свавільний арешт і затримання. Водночас Реєстр повинен забезпечувати можливість документувати й інші претензії – наприклад, щодо пошкодження майна, інфраструктури, навколишнього середовища та культурної спадщини.

Нагадаємо, що про створення Реєстру збитків оголосили за підсумками саміту глав держав та урядів країн Ради Європи, що відбувся в Рейк'явіку 16–17 травня 2023 року. Його створили як платформу для міжурядової співпраці в інституційних рамках Ради Європи. Розташований він у місті Гаага (Нідерланди) і слугує документальною формою обліку доказів та претензій про заподіяні збитки, шкоду чи ушкодження, які з 24 лютого 2022 року сталися на території України внаслідок міжнародно-протиправних дій Росії в Україні або проти неї. Заяви й інформацію про завдані збитки матимуть змогу подавати всі зацікавлені фізичні і юридичні особи, а також держава Україна.

13 вересня Європарламент ухвалив резолюцію "Про відносини з Білоруссю". У ній самопроголошеного президента цієї країни Олександра Лукашенка визнали співучасником злочинів, скоєних Росією в Україні, зокрема депортації дітей. У резолюції йдеться, що влада Білорусі бере участь у просуванні Росією мови ворожнечі, дезінформації та пропаганди, "що повторює войовничу риторику Москви". 

Також стало відомо, що Європейська комісія розпочне перегляд політики ЄС та запропонує свої ідеї стосовно функціонування Європейського Союзу у зв’язку з майбутнім приєднанням до нього нових членів, зокрема України. "Союз, придатний до розширення, може бути досягнутий швидше. Це означає відповісти на практичні питання про те, як на практиці працюватиме Союз у складі понад 30 країн", – зазначила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своєму щорічному зверненні "Про становище Європейського Союзу". 

Тим часом Литва, Латвія, Естонія, Польща, Німеччина та Фінляндія виконали рекомендації Єврокомісії й заборонили автомобілям з російськими номерами в'їжджати на територію ЄС. Тепер росіяни можуть потрапити на територію цих країн лише автобусом чи пішки. 

Поступове знищення Чорноморського флоту Росії та просування українських військ

Після виходу з "зернової угоди" Росія оголосила про обмеження вільного судноплавства в чорноморському регіоні та пригрозила атакувати будь-які судна, які прямують до портів України. Однак завдяки успішній роботі Сил оборони України "славнозвісний" Чорноморський флот РФ зазнав суттєвих втрат.

У ніч на 13 вересня українські війська завдали удару по судноремонтному заводу в Севастополі, знищивши в сухому доці великий десантний корабель "Мінськ". Ба більше, Україна серйозно пошкодила підводний човен "Ростов-на-Дону". Ця операція унікальна, адже ЗСУ не мають штатних можливостей для боротьби з підводними човнами.

Радник Голови Офісу Президента Михайло Подоляк наголосив, що українські дії – це єдино правильна відповідь на російські спроби перетворити голод на зброю та спосіб забезпечити безперебійне постачання зерна.

Втім, утилізація російського флоту на цьому не зупинилася. Українські війська пошкодили  російський патрульний корабель "Сєрґєй Котов" і знищили патрульний катер "Тунець". Крім того, 14 вересня український морський дрон підбив російський ракетний корабель "Самум", якого згодом з помітним креном тягнули катери-буксири.

Естонська розвідка відзначила, що асиметричними діями Україна зуміла позбавити Росію панування на морі практично вздовж усього західного узбережжя Криму, витіснивши росіян у східну акваторію Чорного моря. До того ж розвідка припустила, що через успішні дії України російські кораблі перебазують з тимчасово окупованого Севастополя до Новоросійська.

Тож процес деокупації півострова певною мірою вже почався: разом із поступовим знищенням Кримського мосту й вигнанням російського флоту Україна руйнує й протиповітряну оборону окупантів, зокрема "свєрхзброю" – системи "Тріумф". У ніч на 14 вересня військова контррозвідка СБУ та ВМС "відмінусували" біля Євпаторії російський комплекс ППО вартістю 1,2 млрд доларів.

Українські спроможності знищувати флот Росії зростатимуть і надалі. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що до кінця 2023 року виробництво безпілотників в Україні зросте в 120 разів. 

Водночас українську оборонку зміцнила додаткова партія німецьких БМП Marder. 20 таких БМП передали в ЗСУ минулого тижня, і ще 40 машин уряд Німеччини доручив компанії Rheinmetall поставити в Україну. Варто звернути увагу й на пакет військової допомоги від Данії на суму 800 мільйонів євро, з яких близько 75% використають уже в 2023 році на закупівлі, які не розголошують публічно.

Паралельно українські військові завершили ознайомчу підготовку на шведських винищувачах "Gripen", які можуть відправити в Україну. 

Також західні партнери продовжують посилювати протиповітряну оборону України на тлі наближення осені та загрози російських атак по критичній інфраструктурі. Зокрема, в Київ приїздила глава МЗС Німеччини Анналена Бербок, і за результатами її візиту Володимир Зеленський повідомив, що в Україну надійдуть додаткові системи ППО. 

Тема нарощування засобів ППО для України була важливим треком і під час зустрічі 15 вересня Бербок з її американським колегою Ентоні Блінеком. Очільники зовнішньополітичних відомств публічно засвідчили непохитну підтримку країні. "Путін іде в порожнечу, якщо думає, що світ звикне до війни, тому що є інші проблеми", – заявила Анналена Бербок.

Натомість Росія у вирі таких подій вкотре вирішила скористатися місцем постійного члена Радянського Союзу в Радбезі та скликала засідання щодо постачання зброї Україні. Країнам-членам міжнародного органу довелося слухати шаблонні наративи Васілія Нєбєнзі про "безнадійні кроки київського режиму та його союзників на тлі очевидного провалу контрнаступу", "чорну трансплантологію" та знищення "розрекламованої західної техніки".

Перевершити брехню Нєбєнзі спромігся Владімір Путін на Східному економічному форумі, де він заявив про знищення росіянами 543 танків і майже 18 тисяч бронемашин різних класів під час українського контрнаступу. При цьому він повідомив, що після минулорічної часткової мобілізації в Росії, коли до лав війська залучили 300 тисяч людей, ще 270 тисяч осіб підписали контракти на службу яко "добровольці".

Попри це, все частіше лунає інформація про підготовку чергової хвилі мобілізації в РФ, яка може відбутися вже цієї осені. Російські провладні ЗМІ, схоже, отримали від адміністрації президента РФ "наполегливе прохання" якомога менше висвітлювати "чутки" про другу хвилю мобілізації.  

Росія готова покласти в українську землю сотні тисяч своїх громадян, аби лиш не втратити тимчасово захоплених земель і потім вигадувати захмарні цифри знищеної української техніки. Однак ЗСУ й далі рухаються вперед, а фронт південніше Бахмута зовсім несприятливий для окупантів, особливо після звільнення зруйнованих вщент сіл Андріївка та Кліщіївка.  

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Питання на 300 мільярдів: як Україні отримати репарації?

Не лише гарантування вкладів, а й 45 мільярдів державі

Перекази за хвилини, копійчані комісії та відстеження товарів. Як криптовалюти можуть змінити міжнародну торгівлю

Якою ми не хочемо бачити пам'ять після війни

Повна деофшоризація Кіпру. Що зміниться для українському бізнесу

Енергетичне вікно в Європу: як закон про REMIT змінить ринок газу та електроенергії